Масове захворювання, відпустки або навчання, обмеження кількості суддів в одній спеціалізації, помилкове визначення категорій справ – журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») в розслідуванні «Суддівська рулетка: збій системи» показали, якими способами в Окружному адміністративному суді Києва обходять систему автоматичного розподілу справ між суддями.
«Схеми» кілька тижнів спостерігали за роботою Окружного адмінсуду Києва – та з’ясували, як там вдалося обійти автоматичну систему в резонансних справах Романа Насірова, Ігоря Коломойського і Нацбанку та щодо конкурсу на голову митниці.
Зокрема, журналісти виявили, що 17 квітня 2019 року низка судових позовів могла потрапити на розгляд лише до одного судді Окружного адмінсуду – Ігоря Погрібніченка. Згідно зі звітом про автоматизований розподіл, 38 суддів через різні причини були виключені з числа тих, хто в той день міг розглядати справи. Зокрема, голова суду Павло Вовк разом із 28 іншими суддями не могли через «хворобу». Інші судді, як виявилось, були у відпустці або на навчанні. Навпроти кількох прізвищ суддів у звіті причина виключення зазначена як «інше».
Водночас «Схеми» виявили, що частина цих суддів, які мали б бути відсутніми того дня в суді, насправді ухвалювали рішення. Наприклад, за 17 квітня у судовому реєстрі є ухвали судді Ігоря Смолія, хоча він мав перебувати того дня на оцінюванні у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України. У судді Олексія Огурцова, який, у тому числі, був виключений з авторозподілу, також є судова ухвала за той день. Сам суддя пояснив, що 17 квітня проєкт ухвали готувала його помічниця, а він пізніше в документі цю дату забув виправити.
Ще один спосіб обійти авторозподіл – помилкова спеціалізація, й ілюстрацією цьому – справа Романа Насірова, йдеться у розслідуванні.
Відповідно до звіту авторозподілу від 7 червня 2017-го року, 12 суддів були виключені зі списку тих, хто міг розглядати позов Насірова. Кількість суддів скоротилася до п’яти – саме через помилковий вибір спеціалізації, зазначають журналісти. Головуючим суддею був обраний суддя Євгеній Аблов.
Працівник апарату суду обрав спеціалізацію «звільнення з публічної служби», хоча йшлося про повноваження: чи міг Насіров, як голова Державної фіскальної служби, надавати податкові розстрочки компаніям на мільярди гривень, чи ні.
Пізніше помилковість визначення спеціалізації підтвердила експертиза.
«Певну експертизу було призначено в Інституті експертиз СБУ. Було встановлено, що позовні вимоги, які висувалися Насіровим у своєму позові, не відносяться до категорії «Звільнення з публічної служби», а відносяться до категорії «Адміністрування податків і зборів та інших платежів», – пояснив прокурор САП Роман Симків. – Ми вважаємо, що головуючий повинен був переконатися в тому, що порушено порядок визначення категорій справ, він повинен був визначити правильну категорію справи та передати на новий розподіл, але цього всього не було зроблено».
Інший спосіб обійти авторозподіл, як виявили «Схеми» – це маніпуляції зі спеціалізаціями або обмеження кількості суддів за категоріями.
У 2018 та 2019 роках була відсутня спеціалізація суддів в окружному адмінсуді Києва – коли за кожним суддею закріплювали певний тип справ, які він міг слухати, про що офіційно повідомили в апараті Окружного адмінсуду.
Водночас, «Схеми» помітили, що спеціалізації продовжували зазначатися навпроти прізвищ суддів у звітах автоматизованого розподілу судових справ і у 2018 році.
Зокрема, це можна побачити по справі, коли Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку».
Скарги щодо ймовірного втручання в авторозподіл надходять до Державної судової адміністрації як до органу контролю щомісяця.
«Точної статистики не знаю – скажімо, в місяць може надходити до 10 таких запитів. Жаліються, знову ж таки, на те, що неправильно обраний суддя, – розповів заступник голови Державної судової адміністрації Сергій Чорнуцький. – Вважають, що або когось незаконно виключили із відповідного авторозподілу, або що в авторозподілі брали участь один чи обмежена кількість суддів».
У свою чергу, ексголова Ради суддів Олег Ткачук розповів, що звертався до Окружного адмінсуду Києва, але «безрезультатно»: «Ми запросили спеціаліста. І запропонували суддям, щоб він подивився, наскільки злагоджено діє система в цьому суді. Але нас не допустили туди до цієї перевірки».
У Вищій раді правосуддя – органі, який має забезпечувати незалежність судової влади – повідомили, що розглядали лише одну скаргу щодо ймовірного втручання в систему авторозподілу справ в Окружному адміністративному суді.
«Що могло би унеможливити чи мінімізувати втручання у розподіл справ в українських судах? З’ясувалося, вже запропоноване рішення – і це Єдина судова телекомунікаційна інформаційна система, щоб розподіл буде централізованим, це дозволить уникнути маніпуляцій на місцях», – йдеться у розслідуванні.
На даний момент, зазначають «Схеми», досі не затверджений графік запуску цієї системи.