Варто збовтати застояну рідину, як на поверхню обов’язково піднімуться найлегші фракції – сміття, піна, бульбашки …
Ось так приблизно донецьке середовище “збагатило” політичний олімп України професійним брехуном Семенченко, який продовжує вояжувати по світу, дурячи довірливих німців з американцями. А дніпропетровська – поповнила ряди українського “бомонду” своїм сумнівним персонажем: комбатом-депутатом Юрієм Березою.
Дніпропетровські майданівці згадують Юрія Березу початку 2014-го, як простого хлопця і гарячого патріота. Але вже до середини осені у цього “патріота” з’явилися нові звички, особливо нескромні для воєнного часу: Береза пересів з 10-річного “Ланоса” в броньований джип, обзавівся 5 охоронцями і навчився за обід у ресторані легко викладати місячну зарплату бійця з очолюваного ним полку “Дніпро-1″.
Минуло ще півроку, і патріот перетворився на нардепа, що “бикує” на дорогій тачці. Про такий інцидент нам розповіли мешканці райцентру П’ятихатки (звідки родом наш герой). Наприкінці березня один з водіїв необережно “підрізав” Березу на під’їзді до АЗС. За що народний обранець провчив невігласа на очах заправників – тицьнув носом в автомат на задньому сидінні (дивись, смерд, на кого батон кришиш).
З одного боку логічно, Юрій Миколайович тепер велика людина – з ним обіймаються перші особи держави, а всі ми знаємо традиції української “еліти”. А з іншого – ця метаморфоза суперечить цінностям Майдану, який збирався не для того, щоб замінити одних “биків” на інших.
Ми вирішили з’ясувати, як же відбулася мутація “справжнього Укропа” (як любить рекомендувати себе сам Юрій Миколайович) в распальцьованого бригадира, бійці якого замість “треників” носять камуфляж.
У першій частині нашого розслідування ви дізнаєтесь: про спосіб життя депутата Юрія Берези і людях-гаманцях, про бойові походи полководця і як він “віддячив” свого пораненого ротного командира. І головне – чиєю ж ручною армією є “Дніпро-1″, на який останнім часом надходить так багато нарікань – досить згадати силове захоплення “Запоріжжяобленерго” за участю в якості викидайл бійців “Дніпра-1″ в балаклавах.
Мабуть, варто почати з того, ким же Юрій Миколайович був – перш ніж очолив штаб місцевої самооборони.
1. Від комунальних тисяч – до трофейних мільйонів
Він працював директором комунального підприємства, який буденно затримував працівникам зарплату, і одного разу прокрався.
У 2011 році відносно директора “Інженерного захисту території міста” (Дніпропетровська) навіть було відкрито кримінальне провадження. Виходячи з матеріалів цієї справи, Береза заподіяв збитків державі в 350 тисяч гривень, внісши неправдиві дані в офіційну документацію.
А в рідному селі Саксагань (П’ятихатського району Дніпропетровської області) у родичів Юрія Берези ще до війни було два фермерських господарства. Саксаганці помітили, що запас сільськогосподарської техніки в цих підприємствах почав стрімко зростати в результаті першого військового походу Юрія Берези в сторону Маріуполя. Звідти прибули в Саксагань ті кілька перших “трофейних” іномарок, загальне число яких встановити тепер уже досить складно.
Легально ж є всього одна з новопридбаних машин Юрія Миколайовича – новий Land Cruiser (об’єм двигуна – 4461, тип пального Д). У 2013 році, як йдеться на сайті ВР, Береза офіційно заробив 35 500 гривень, в 2014-му отримав аж 42 тисячі гривень. Що ж стосується Land Cruiser 2014 випуску – він вказаний у декларації як подарунок.
Ми намагалися дізнатися у Юрія Миколайовича через його прес-службу – хто подарував, за що, і які зобов’язання такий щедрий дар наклав на ощасливленого власника. У декларації не уточнюється, що чорний джип депутата АЕ7077НР є ексклюзивною машиною і коштує близько 200 тисяч доларів!!! А значить – згідно із законодавством, зобов’язує Юрія Березу до 1 квітня 2015 сплатити до державної казни податок за цей подарунок у сумі майже 16 (!) його річних доходів.
Історія з подарунком Берези змусила згадати вдову вбитого командира 11-го київського батальйону територіальної оборони Олександра Гуменюка. Якій друзі вбитого чоловіка подарували “Інфініті”, а Олена, мати трійнят, обміняла дорогу машину на чотири снайперські гвинтівки для бійців. Так що ми б хотіли дізнатися заодно – чи не соромно народному депутату шикувати в суворий воєнний час? Але відповідей не було.
До походженням дорогого подарунка ще повернемося, а поки варто мати на увазі, що війна ощасливила не тільки Юрія Миколайовича, а й членів його родини. Наприклад, 24-річна безробітна дочка комбата-депутата – Катерина – стала віп-клієнткою салонів краси, дозволяє собі закордонний відпочинок, витрачає на шопінг і суші 30 тисяч гривень на місяць …
Звідки беруться ці кошти?
Сам нардеп не має вкладів та заощаджень, зате в його найближчому колі присутні молоді шибеники, яких прийнято називати “гаманцями”. Ці хлопці- “гаманці” не забувають перераховувати необхідні суми не тільки членам сім’ї свого шефа, але й іншим наближеним Юрія Миколайовича (наприклад, його секретарці).
І перший, на кого варто звернути увагу – 26-річний Герман Назаренко, помічник народного депутата на громадських засадах.
“Навесні минулого року Герман часто миготів у нас в штабі. Найбільше запам’ятався рваними кросівками і светром, про які говорять:” У таких не ховають”. А зараз демонструє приклад абсолютно успішної молодої людини, що змінює машини, як рукавички”, – розповіли нам про Назаренко в “Штабі національного захисту Дніпропетровської області”.
Стрибок з жебрака в мільйонери Герман зробив в один день – відразу після парламентських виборів. Просто прийшов в банк з 2 мільйонами гривень, про походження яких нічого не знають податкові органи, і оформив три депозити.
Є у Германа Назаренко і валютна картка, яку він поповнює готівкою, а потім спустошує в закордонних поїздках. Минулий грудень Назаренко разом з Березою провів у США, січень – в Дубаї.
“Потрапив у струмінь – не соромся”, – напевно, так сказав собі юнак Герман, і почав безсоромно смітити грошима. Купувати черевики за 200 доларів, нові іграшки фірми Apple за 1200$, і залишати в магазинах спиртних напоїв по шість тисяч гривень за раз. Які могли б, мабуть, згодитися на обмундирування “Дніпра-1″ (нагадаємо, що середня зарплата бійця – 4000 гривень).
За грудень 2014 року Герман Назаренко прогуляв 10 тисяч доларів. У січні 2015 – виклав за пляжний тур більше 60 тисяч гривень. Герман пише про себе, що його роботодавець – “Правий сектор”, але в “ПС” зв’язок з спритним юнаком рішуче спростовують.
“Прилипає” не тільки до рук Германа Назаренко. Двоє найближчих помічників Юрія Берези по полку недавно “наколядували” собі по новій квартирі в Дніпропетровську.
Сотні тисяч крутяться і на рахунках ще одного фінансиста Юрія Берези – 25-річного безробітного Олександра Юрчака, з яким Назаренко час від часу обмінюється транзакціями. Тоді як звичайним співробітникам громадського об’єднання “Штаб національного захисту Дніпропетровська” керівник штабу Береза давав “на життя” одні лише обіцянки.
2. Ходіння в АТО. Як Юрій Береза бився з російськими військами
Не дарма Юрій Береза з такою ніжністю ставиться до фейк-комбата Семенченко. Недаремно вони в парі вирушили за океан. І не випадково разом зганьбилися історією про фальшиві фотодокази російської агресії.
Пишне вшанування після Іловайскої трагедії (загибелі і полону сотень українських патріотів) викликало бурю гніву у бійців, які довіряли Семенченко та Березі. Замість трибуналу комбати отримали теплі місця у владі і недоторканність.
Треба визнати, що від щирого друга Семенченка Юрія Миколайовича відрізняє наявність військової освіти. Він закінчував Дніпропетровське ракетне училище, дослужився до майора… Проте, як розповіли нам у полку, воював Юрій Береза переважно в Дніпропетровському штабі.
У АТО ж персонально Береза сходив два рази. Перед Іловайськом Юрію Миколайовичу, напевно, здалося, що з’явився шанс увірватися в історію на білому коні. Але повернувся з походу він досить пригніченим. Перші дні в кабінет до Берези норовили прорватися сердиті бійці, охочі набити командиру морду! За те, що кинув підлеглих напризволяще. Не зробивши жодного пострілу, залишив у Іловайську 22 убитих бійця “Дніпра”.
Але дуже скоро пан Береза освоївся в новій ролі і разом зі своїм приятелем – брехливим “підполковником” влаштував гучну прес-конференцію, присвячену зраді генерала Литвина. Який, мовляв, “героїчно драпав”, коли сам він (Береза) здійснював безсмертний подвиг.
Собі в провину комбат Береза, “без удаваної скромності”, поставив всього лише один момент: “Я не зміг нікого застрелити зі своїх, а треба було – тих, хто відступав, треба було. Я не зміг взяти на себе моральну відповідальність (і застрелити) тих, хто втік. Бігли не від того, що їх вбивали, а від страху, від паніки”.
У чому-чому, а от у вмінні представити особисту поразку, очевидний провал, як підставу для почестей і слави – не відмовиш багатьом українським парламентаріям (і не тільки воїнам). “Іловайська операція” стала для комбата “Дніпра-1″ трампліном до Верховної Ради.
“Я особисто був в оточенні під Іловайськ, я особисто бився з російськими військами”, – любить похвалитися Береза на зустрічах з електоратом. Хоча про те, як же “бився” Юрій Миколайович у Іловайську – навіть в його оточенні відгукуються досить тьмяно. Обмежуються найчастіше одним словом – осоромився…
З цього приводу, до речі, існує цілий документальний фільм авторства журналіста Шапошникова, який знаходився у броньованому “бусику” комбата “Дніпра-1″ під час виходу з Іловайського оточення.
Журналіст записав все, що відбувалося на камеру, включаючи переговори по радіостанції. Звідки випливає, що поки його підлеглі гинули під кулями, Береза, відлежувався в посадці, перечікуючи “м’ясорубку”.
“У найважчий момент сховався в кущах, кинувши в автомобілі засоби зв’язку та оперативні карти… – обурюється колишній командир 5-ї роти полку” Дніпро-1 “Володимир Шилов. – Бій в оточенні – це дуже погано, а якщо він здійснюється без керівництва – в 10 разів гірше! Можна було скоординувати людей, дати команду покинути автотранспорт, розсипатися ланцюгом – але він утік… Береза боягуз і зрадник – я йому це прямо в очі сказав”.
І це ще не все. За інформацією Шилова, вирушаючи в Іловайськ, Юрій Миколайович озброївся снайперською гвинтівкою і двома пістолетами, а коли вийшов, при ньому не виявилося ні зброї, ні посвідчення особи, ні розпізнавальних знаків.
“Куди дів – продав? Сховав? Закопав? Пропив? Він протягнув в Іловайськ ще й якісь документи по батальйону, які були втрачені… Все було зроблено для того, щоб врятуватися. Хоча ходять наполегливі чутки, що він таки побував у полоні. І через добу вийшов… Напевно, в такому випадку він у полоні щось розповів. І якщо відпустили, є важіль впливу. Цілком ймовірно, що Юрій Миколайович після такого полону є агентом впливу російської розвідки… При цьому має доступ до державної таємниці”, – оцінив главу підкомітету з питань воєнної безпеки та оборони відповідного Комітету ВР безкомпромісний Шилов.
Очевидець подій Ростислав Шапошников уточнив у нам у коментарі, що за тиждень знаходження бійців батальйонів “Донбас” і “Дніпро” під Іловайськом він бачив Березу двічі.
“Судити про нього, як про комбата, можу по 29-му серпню. Весь бій Береза пересидів у кущах, а вночі утік, кинувши в лісосмузі журналістів і пораненого бійця. Він просто потрапив у халепу і хотів вижити, щоб брати участь у виборах. Після отримання депутатства для Берези “війна” закінчилася”, – говорить Шапошников.
Разом з Шиловим і Шапошниковим дивуємося з приводу дивних принципів визнання військових заслуг в нашій країні. Береза кинув підлеглих, ганебно втік з поля бою – отримав з рук Арсена Авакова орден Богдана Хмельницького III ступеня. Лже-підполковник Семенченко – втратив в Іловайську половину бійців, більше ста добровольців кілька місяців пробули у полоні – йому теж вручений такий же орден “великого полководця”.
“Коли Береза приїхав до Дніпропетровська, він ні словом не згадав, що з ним була група журналістів, хоча не знав – загинули ми чи вижили. Я дав свідчення в Генпрокуратурі. Але, за словами Матіоса (головний військовий прокурор, заступник голови ГПУ Анатолій Матіос. – Ред.), Береза на допити в ГПУ не викликали. Його не можуть залучити, оскільки він народний депутат (і користується недоторканністю). Береза брехло, а не комбат”, – підсумував журналіст.
З точки зору того, як Система (яку прагнув знищити Майдан) поводиться з тими, хто йде проти неї – показова доля самих Шилова і Шапошникова.
Відносно журналіста з його незручними показами недавно завели відразу дві кримінальні справи – за нібито відмову від мобілізації. А ротного командира Шилова, який отримав бойове поранення при заході в уже окупований Донецьк, після чого він переніс інфаркт і операцію на серці, “великий полководець” Береза викинув з полку.
Володимир Шилов запевняє, що потрапив у немилість до Березі (і його шефа – міністра МВС Арсена Авакова) після прес-конференції 4 вересня, про яку не написало жодне ЗМІ, крім нас. Тоді ротний Шилов одним з перших викрив “Мюнхгаузена в Балаклаві”.
“Після цієї прес-конференції я побачив, що в мене з десяток НЕ прийнятих викликів на телефоні, – згадує Шилов. – Я передзвонив, а Береза почав кричати: “Хто тобі дозволив виступати?”, Я відповів, що маю моральні зобов’язання перед людьми, які мене попросили прийти і сказати правду. На що мені було сказано: пиши рапорт. Юрій Миколайович захищає Систему, оскільки вона вважає його своїм. За духом, за метою і змістом”.
Відзначимо, що 5-та рота (вона ж рота “Донецьк”), що складається зі ста чоловік – чи не єдиний штурмовий підрозділ “Дніпра-1″, який має фронтові заслуги. Бійці цієї сотні досі продовжують обороняти Піски. А чим займаються інші підрозділи цілого полку, в якому, за нашими даними – числиться близько 500 осіб?
3. Ручна армія Коломойського виявилася ОПГ Берези?
Наприкінці лютого багато українців відчули шок, коли нардеп Борис Філатов, якого вважали одним з друзів командира “Дніпра-1″, написав відкрите звернення до глави МВС Арсена Авакова з проханням розслідувати участь полку в захопленні цілого ряду підприємств.
“За результатами прямого ефіру “прошу Вас провести службове розслідування про участь батальйону Дніпро-1 в рейдерському захопленні підприємств в м Рівне, а також прошу перевірити оперативні дані про: рекет ринків і маршрутних таксі в місті Маріуполі, “кришування” контрабанди сигарет, втручання в бізнес з видобутку солі в Артемівську, збору металобрухту, крадіжці зрошувальних систем, незаконному видобутку бурштину та ін.”.
Ось так відразу вилізли назовні безліч “боків” – так званого комбата-депутата Берези. Дивних бізнесів, які не мають ніякого відношення ні до фронту, ні до національних інтересів України, ні до патріотизму.
Гостроту ситуації додає такий момент – суспільство протягом багатьох місяців перебувало у впевненості, що полк є приватною армією екс-губернатора Дніпропетровщини Ігоря Коломойського, найближчими людьми якого вважають Бориса Філатова та Геннадія Корбана.
“Хочу розвіяти міф про” приватні армії Коломойського”, яких ніколи не існувало, – коментує колишній зам губернатора Геннадій Корбан, – Ми (дніпропетровська команда) не спростовуємо цей міф тому, що нам це було вигідно. У якомусь сенсі ми за рахунок цього міфу достатньо незалежно трималися від Києва – в частині призначень і грошового пилососа (висмоктує кошти з регіонів). А з іншого боку – цей міф стримував агресію з боку сходу. А тепер ми один негатив від цього міфу отримуємо! Люди, які йшли записуватися в “Дніпро-1″ рік тому – це були патріотично мотивовані, готові боротися і вмирати за Україну люди. А тепер цей рух … з’їхав в примітивну отаманщину. З відбиранням комбайнів, тракторів і врожаю. Хочу офіційно заявити: ми не в долі з відбирання комбайнів і врожаїв. А в СБУ вирішили, мабуть, що можна виправдати переділ схем впливу – тим, що в Дніпропетровську є Корбан, який “кришує приватні батальйони”.
Приголомшені новиною, що дніпропетровська команда, яка багато сил і коштів вклала в створення “Дніпра-1″, більше не надає Березі і бійцям полку спонсорську допомогу. З’ясовуємо, що дорогий броньований автомобіль нардепа з “Народного Фронту” Берези – подарунок Геннадія Корбана!
“Так, була така помилка, – продовжує дивувати Корбан. – Подарував я йому один зі своїх авто, так як Юрій Береза запевнив, що йому погрожують. А тепер, гадаю, з боку Берези було б порядно повернути подарунок. Враховуючи, що він веде спосіб життя забезпеченої людини і знаходиться в повній безпеці, далеко від передової”.
За нашою інформацією, один з колишніх помічників “полководця” Берези дав слідчим органам свідчення щодо темної сторони “Юрія Берези-Іловайського”. І тепер отримує погрози від керівництва полку, яке сам свідок називає виключно – ОПГ. “Вважаю, що зараз полк” Дніпро-1″- типова банда з ментовським дахом. Якою керує особисто Юрій Береза, по телефону з Києва. Бійці виконують всі його команди”, – заявила нам ця людина.
Детальніше про темні сторони діяльності народного депутата Юрія Берези – ви дізнаєтеся у 2 частині нашого розслідування.
Ми розповімо про те, як Юрій Миколайович “захистив” шахтарів державного підприємства шахта “Краснолиманська” від сім’ї Януковича. Про скандальні збори в кабінеті у начальника Дніпропетровської міліції. А також про тісні контакти цього “борця з донецькою мафією” з ахметовськими людьми.
…
Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ