Україну змусили зробити чергову виплату відсотків

В першій декаді червня 2015 року коридорами уряду літав переддефолтний настрій. Наші джерела припускали, що представники українського Мінфіну поїхали в США для того, щоб отримати у Міжнародного валютного фонду дозвіл на самий крайній крок – зупинити виплати за зовнішнім боргом.

Що отримала Україна натомість? Величезну надію. На офіційному рівні МВФ заявив, що наша країна отримає черговий транш кредиту Фонду навіть у разі зриву переговорів із зовнішніми кредиторами. Можна трактувати це як “добро” на дефолт, але…

За словами нашого співрозмовника в Адміністрації президента, дозволу поки що немає. Під тиском МВФ і влади Німеччини Україну буквально змусили зробити чергову виплату відсотків за євробондами. Про перерахування грошей стало відомо 17 червня.

“По суті, нас підставили, і залишили розбиратися один на один”, – вважає він. За словами джерела, наша країна має час до вересня, коли має бути перша велика виплата по тілу зовнішнього боргу.

Поки що тривають позиційні маневри. Україна направила кредиторам оновлену пропозицію щодо реструктуризації держборгу. Вона заснована на нових прогнозних макропоказниках відносно 2015 року, і більшою мірою відображає дійсність.

Наприкінці травня МВФ погіршив прогноз для економіки України. Згідно з новими розрахунками Фонду, падіння української економіки в 2015 році становитиме 9%, а не 5,5%. Інфляція прогнозується на рівні 46%.

Як ми раніше писали, переговори з утримувачами державного боргу зайшли в глухий кут.

“Ми успішно провели переговори з комітетами кредиторів Укрексімбанку та Ощадбанку на загальну суму 2,7 млрд доларів. Зараз ми очікуємо завершення юридичних процедур”, – розповіла міністр фінансів Наталія Яресько.

За її словами, Україна зробила кредиторам чесну пропозицію, проте у утримувачів державного боргу інший підхід. Їх поведінка зводиться до затягування часу, а контрпропозиція глобально відрізняється від української одним пунктом – використовувати 8 млрд доларів на погашення боргів з резервів НБУ. Для Мінфіну це неприйнятно, оскільки суперечить закону і позиції МВФ. Крім усього іншого, такий крок поставив би під загрозу курсову стабільність усередині України.

Актуальним залишається і питання погашення 3 млрд доларів, які Кремль надав Віктору Януковичу після того, як той відмовився підписувати угоду з ЄС. Росія вимагає повернути ці гроші в безспірному порядку, і брати участь в переговорах з реструктуризації відмовляється.

Поки що Україна виконує всі зобов’язання за цим боргом, як і по всіх інших. 22 червня Мінфін збирається виплатити відсотки на користь Росії. До недавніх пір день виплати цієї суми обговорювався як можливий день технічного дефолту України. Проте наша держава поки не зважилася йти на радикальний крок.

Чому? Наше джерело в Адміністрації президента називає дві причини.

По-перше, дефолт – не самоціль, тому що його оголошення буде означати проблему з фінансуванням державного бюджету. Головне – домовитися про реструктуризацію.

По-друге, найближчим часом уряд РФ буде вирішувати питання про знижку на газ на наступний квартал для України. Ціна обіцяє бути рекордно низькою (з метою поставити під питання доцільність реверсних закупівель палива в Європі). Немає виплати по купону – немає знижки.

На цьому тижні у Вашингтоні відбудеться зустріч Україна, МВФ і комітету кредиторів для уточнення всіх технічних питань. Наталія Яресько розраховує, що під час цієї зустрічі всі учасники детально ознайомляться з пропозицією української сторони, і у кредиторів більше не буде приводів затягувати переговори.

Параметри оновленої пропозиції, як і її попередньої редакції, в уряді не розголошують, посилаючись на конфіденційність цієї інформації.

“Оновлена пропозиція стосується істотного зменшення основної суми боргу, продовження періоду погашення і зміни процентної ставки” – заявила Наталія Яресько.

Підсумкові цілі реструктуризації не зміняться. Сума, яку в підсумку планується заощадити протягом чотирьох років, залишається колишньою – 15,3 млрд доларів. Розмір держборгу повинен знизитися до 71% до ВВП, а загальна необхідність у фінансування в середньостроковій перспективі не перевищувати 10% від ВВП.

Наше джерело в АП припустило, що наша країна зберегла свою основну умову – кредиторам пропонується списати основну суму боргу (так званий haircut) у розмірі 40%. Решту суми передбачається “подовжити” – розтягнути в погашенні на великий період часу.

У чому новація? Українська сторона прописала в угоді несподіваний елемент. Якщо економіка буде відновлюватися швидше, ніж прогнозувалося, можливий випуск паперів, які компенсують кредиторам частину збитків в результаті списання. Що саме буде вважатися “швидше”, нам невідомо.

Комітет кредиторів складається з чотирьох фондів – T. Rowe Price, TCW Group, BTG Pactual Europe і Franklin Templeton Investments. Як стало відомо ЕП, спочатку їх було п’ять, проте один фонд не погодився з позицією комітету і вийшов з нього.

До недавніх пір кредитори поводилися максимально жорстко – вони не бажали розкриватися і розмовляти безпосередньо, всі переговори велися через радників. Ситуація змінилася після того, як парламент дав Кабміну право заблокувати виплату боргів.

“Спочатку позиція власників зводилася до того, що війна скоро закінчиться, ситуація покращиться, та й в принципі у нас все не так вже й погано. Закон про мораторій застав їх зненацька. Кредитори погодилися розкритися. Але їхня позиція не змінилася”, – розповідає наш співрозмовник, знайомий з ходом переговорів.

Чи спрацює новий маневр? Не факт.

Можливо, для кредиторів нову пропозицію Мінфіну звучить як обіцянку “грошей ввечері” в обмін на “стільці зараз”. Відомий літературний персонаж Остап Бендер таким способом розраховував отримати стільці безкоштовно.

Є й інша точка зору. Пропозиція України прив’язати виплати до ВВП може бути цікавою.

“Ця умова робить нашу пропозицію більш вигідною у порівнянні з тим, що пропонували інші країни. Наприклад, тій же Греції списували борги в більшому розмірі, ніж пропонуємо ми (40% – ЕП). І це все одно не вирішило питання. Я вважаю, що Україна вправі очікувати більш ліберального ставлення з боку кредиторів “, – вважає голова правління комбанку Вадим Березовик.

Він навів приклад інших успішних переговорів. У 2011 року приватні власники грецького держборгу погодилися списати його на 50%. Це дозволило не виплачувати Афінам 100 млрд євро своїх зобов’язань. Правда, через чотири роки уряд Греції знову вимагав часткового списання своїх боргів. Цього разу – перед ЄС та міжнародними кредиторами.

Керівник аналітичного відділу Олександр Паращій вважає, що бонус в реченні України для кредиторів безумовно є.

“Це поступка з нашого боку – раніше ми займали жорстку позицію, наділили Кабмін правом застосувати мораторій на виплату боргів, а зараз говоримо, що якщо у нас ситуація покращиться – то ми вам компенсуємо частину збитків”, – відзначає експерт.

Питання в тому, наскільки реалістично те, що ВВП піде в зростання. Дуже схоже, що МВФ і український уряд сумніваються в тих прогнозах, які самі ж дають.

“Якщо у нас дійсно підуть реформи, а війна закінчиться – економіка може показати більш швидкі темпи відновлення. Однак розраховувати на емісію компенсаційних бондів раніше 2020 року все ж не варто”, – відзначає Паращій.

На думку аналітика, успіх нового елемента залежить від того, чи зможе уряд переконати кредиторів у тому, що їм це вигідно, що ми дійсно проведемо всі ці реформи і покращимо інвестиційний клімат.

Крім проведення переговорів, уряд відпрацьовує варіант, коли кредитори відмовляться і від цієї пропозиції України.

Золотовалютні резерви формуються із запасом, кошти на єдиному казначейському рахунку накопичуються. Згідно з офіційними даними державної казначейської служби, станом на 2 червня залишок на ЄКР досяг історичного максимуму, склавши 27,7 млрд грн.

Ми вже писали про те, що це робиться на випадок форс-мажорних обставин. Наприклад, якщо знадобиться в терміновому порядку збільшувати витрати на оборону. Програма співробітництва з МВФ розрахована виходячи з того, що ситуація на Донбасі заморожена. Однак з однаковою ймовірністю вона може як погіршитися, так і покращитися.

Наш співрозмовник в Адміністрації президента відзначає, що право мораторію раніше залишається сильною картою України. “Головна мета нової пропозиції – все-таки змусити власників до відповідних дій. Якщо прогресу в переговорах не буде – висока ймовірність, що Київ таки тимчасово запровадить мораторій”, – зазначив він.

Таке рішення може бути прийняте вже у вересні.

По суті, це і буде дефолт. За законом – ні, тому що мораторій вводиться тимчасово – це “до зміни умов відповідного запозичення стосовно всіх кредиторів”. За нашою інформацією, тимчасово – як мінімум, на рік.

Що буде далі? Знову-таки повернення до переговорів, але вже в умовах фактичного дефолту. А це вже зовсім інша історія.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Logo


ваш коментар: