алкоголь і тютюн

Кабмін Арсенія Яценюка намагається знайти додаткові джерела надходжень до бюджету. Тому Мінфін пропонує з 1 січня проіндексувати ставки акцизного та екологічного податків, а також рентної плати за користування радіочастотним ресурсом. У середньому ставки можуть зрости більш, ніж на 26%, а казна – поповнитися на 10 млрд грн. Бізнес вважає такий підхід несистемним і рекомендує уряду боротися з тіньовим ринком, який недоплачує мільярди гривень податків.

Урядовий комітет з питань економічного розвитку та європейської інтеграції минулої п’ятниці рекомендував до розгляду на засіданні уряду законопроект про індексацію ряду ставок.

Зміни до Податкового кодексу, підготовлені Мінфіном, передбачають збільшення ставок акцизного та екологічного податків, а також рентної плати за користування радіочастотним ресурсом та спеціальне користування води. Ставки податків з 1 січня можуть бути проіндексовані в середньому на 26,6%, тобто, на прогнозний рівень споживчої інфляції та індексу цін виробників у 2015 році. Ці показники були затверджені Кабміном наприкінці серпня 2014 року.

Поява цього документу і, тим більше, його рекомендація до прийняття завтра на засіданні Кабміну, – повна несподіванка. Документ був опублікований на сайті Мінфіну ще на початку квітня, але тут же був видалений з публікації.

Тоді Мінфін аргументував свою позицію тим, що не планує перегляд ставок з урахуванням інфляції. А неофіційно в міністерстві додавали, що, оскільки готується масштабна податкова реформа, ніяких точкових змін подаватися не буде.

Незважаючи на всі ці заяви Мінфіну, податкове навантаження для виробників пива складе 1,57 грн/1 л (зараз – 1,24 грн) – +26,6%. Але не факт, що рівень оподаткування буде відповідати пропозиціям Мінфіну.

“У Верховній Раді часто виникають пропозиції підняти по-іншому. Єдине, на чому наполягає пивна галузь, так це на передбачуваності”, – сказав нам директор з корпоративних зв’язків Валентин Бойницький.

Ще один виробник пива на правах анонімності заявив, що, якщо Кабмін поставив завдання вбити галузь, у нього це виходить. Тільки за 4 місяці падіння виробництва склало 28,9%, а за результатами 2014 року – близько 13%.

Як перегляд ставок позначиться на вартості пива в роздробі і обсягах споживання, пивовари сказати не можуть, так як в ціну закладається вартість сировини, курс долара, “накрутка” роздробу і дистриб’юторів. Оцінюють виробники і ціни конкурентів. Зараз середня вартість 1 л пива в середньоціновому сегменті становить близько 16 грн.

Над пивною галуззю нависла ще одна проблема. З 1 липня вступають в силу норми закону про держрегулювання виробництва і обороту алкогольної продукції, згідно з яким пиво визнано алкогольним напоєм. Відповідні зміни в авральному режимі приймалися в кінці року, тому учасникам ринку необхідно буде отримати ліцензії, підтверджувати відповідність продукції і маркувати спеціальним чином товар, як це роблять виробники міцного алкоголю.

Кабмін наприкінці травня подав у парламент законопроект №2971, який передбачає виключення пива з переліку проходження всіх цих спецпроцедур. Поки законопроект не пройшов навіть першого читання. Якщо він не буде прийнятий, підписаний Президентом і опублікований, то все пиво необхідно буде зняти з полиць, так як воно опиниться поза законом, зазначив один з учасників ринку.

Згідно з законопроектом Мінфіну, ставка акцизного податку на спирт може бути збільшена з 70,53 грн/1 л 100%-ного спирту до 89,36 грн (+26,7%). Навантаження на виробників кріплених вин підвищиться на 26,8% до 4,54 грн/1л. Традиційно залишаться незмінними ставки на натуральні виноградні вина.

Щорічне підвищення ставки акцизного податку на 5% може приносити реальне збільшення надходжень до бюджету, сказав голова асоціації “Укргорілка” Володимир Остапюк. Зростання ставок на 10% і, тим більше, 20% несе в собі зворотний ефект.

“Україна сьогодні має найнижчий коефіцієнт віддачі від підвищення ставок акцизу і, тим не менше, наші законотворці продовжують сподіватися. Індексація ставки на 26% – це черговий удар по легальним виробникам”, – підкреслив Остапюк.

Реальним фактором, який дійсно дозволить збільшити надходження в казну, може стати боротьба з нелегальним ринком, який недоплачує мільярди гривень податків. Частка тіньового ринку алкоголю зараз становить близько 40%. Тому учасники ринку досить активно просять уряд внести зміни у свою постанову №957 і переглянути мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни (МРЦ) на алкоголь.

Після перегляду, до 30 серпня МРЦ може скласти 49,90 грн (зараз 39,90 грн), а з 1 вересня – 54,90 грн. За даними виробників, відповідний проект поправок завтра має бути розглянутий на засіданні уряду.

За підрахунками одного з учасників ринку, після індексації акцизів і виходячи з МРЦ 54,90 грн, в роздробі 0,5 л горілки буде коштувати близько 62 грн – за умови збереження курсу гривні. На цю ціну ще нараховується також і 5% роздрібного акцизу. З його обліком, ціна міцного алкоголю складе понад 65 грн/0,5 л. В середньоціновому сегменті – 70-75 грн.

Для виробників тютюнових виробів ставку запропоновано проіндексувати на 26,7%. Специфічна складова акцизу на сигарети з фільтром і без може скласти 288,03 грн/1 тис. шт (зараз – 227,33 грн). Адвалор залишається колишнім – 12%.

“Ставки акцизу, запропоновані Мінфіном, на 74% вище ставок грудня 2013 року. Це дуже різке зростання, що не враховує ні динаміку ринку,ні рівень ставок на сусідніх ринках”, – сказав менеджер з питань фіскального регулювання Олексій Калініченко.

Компанія пропонує збалансувати інтереси держави, споживачів та виробників шляхом індексації специфічної ставки на 8-10%, відмовившись від місцевого застосування 5% акцизу. Такий підхід дозволить збільшити реальні надходження в бюджет на 2 млрд грн, вважає Калініченко.

Також, на його думку, держава може зменшити залежність акцизних надходжень від цінової політики виробників поетапним зменшенням відсоткового (адвалорного) акцизу. Тим більше, що ЄС не висуває жодних вимог до рівня цієї складової податку. Але такий підхід підтримують не всі виробники сигарет.

Учасники ринку впевнені, що запропонований Мінфіном підхід не є системним. У роки, коли інфляція була низькою, дана норма Податкового кодексу не застосовувалася. Макроекономічні показники, зазначені в експертному висновку до законопроекту, розраховувалися в серпні 2014 року, вони втратили актуальність і кілька разів переглядалися.

“За останні 12 місяців рівень інфляції перевищив 60%, а в умовах існування в країні фактично галопуючої інфляції застосування даної норми Податкового кодексу є необґрунтованим”, – заявив нам один з тютюнових виробників.

Також бізнесу незрозуміло, яким чином цей підхід узгоджується з процесом роботи щодо податкової реформи. За розрахунками галузі, вартість преміального сегмента в умовах застосування даної індексації зросте на 1,8 грн, середній – на 2 грн, а безфильтровый – на 2,10 грн.

Мінфін оцінює додаткові надходження до зведеного бюджету від проведення індексації на рівні 10 млрд грн. Але у відомстві визнають, що, швидше за все, законопроект не пройде Кабмін. А Мінфін насправді не наполягає на перегляді ставок, а всього лише виконував норми законодавства.

“Щоб він не пішов на Кабмін, ми вирішили зустрітися і поговорити з учасниками ринку, профільними міністерствами та членами парламентського податкового комітету. Сьогоднішні умови і умови рік тому абсолютно різні і такий перегляд може сильно вдарити по галузях і споживачам”, – резюмувало наше джерело в Мінфіні.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Logo


ваш коментар: