credit_cards

В 2016 році банкам доведеться заробляти на пластикових картках, високих ставках на споживчі кредити та транзакційних операціях. Іншого вибору у них поки немає – через несприятливу економічну ситуацію стан банківських портфелів продовжує погіршуватися, а це треба чимось компенсувати. Втім, банкіри прогнозують, що навіть при появі серйозних економічних ознак стабілізації в країні, для того, щоб банки це відчули потрібно від 6 до 9 місяців.

На якість портфелів банків і частку в них неповернутих кредитах вирішальний вплив нададуть інфляція, девальвація і зниження ділової активності.

При оптимістичному сценарії, якщо Україна вийде на заявлений Нацбанком рівень інфляції в 12%, обсяг проблемних кредитів зросте приблизно на 5% (з близько 30%, за експертними даними на кінець 2015 року). “В разі катастрофічного сценарію, їх обсяг може досягти 40%”, – відзначає Віталій Шапран.

При цьому, за очікуванням фінансового директора “Юнісон банку” Єгора Перелигіна, в цьому році Україні варто підготуватися до інфляції на рівні 25%, незважаючи на всі зусилля регулятора зі таргетування. “Курс гривні з початку року стабільно волатильний, і, на превеликий жаль, ми бачимо відсутність чіткої державної стратегії по відновленню кредитування або заходів по встановленню монетарної стабільності. Банки це відчувають”, – вважає він.

найнебезпечніше для банків в 2016 році стане зростання неповернених кредитів юросіб. На думку Шапрана, корпоративне кредитування – це найслабша ланка. “Якщо ви переді мною покладіть два абсолютно однакових банку, але у одного в портфелі будуть 50% прострочених кредитів фізосіб, а в іншого – 5% юрособам, я вам скажу, що надійніше той, що з фізичними. Юридичні особи під час “ідеального шторму” швидко розуміють, що до чого, і розбігаються як миші”, – говорить він.

Те, що в країні склалася корпоративна культура неякісних позичальників і схем підтверджує і Перелигін: “Юридичні особи звикли до того, що банк можна легко “кинути”, як би це не звучало. Проблема у високій мірі корупції в суддівському, прокуратурном і силовому корпусах”. Таким чином, на думку експерта, відновлення кредитування юросіб впирається в наведення порядку в згаданих системах – від подачі заяви до виконання рішення. Інакше, працювати з такого роду клієнтами для банків буде занадто ризиковано.

У такій ситуації рядові споживачі стануть об’єктом хижого (спекулятивного) кредитування з боку банків. “Іпотека на сьогодні мертва як інститут кредитування, автомобільне кредитування також лежить, залишається тільки пластикове картки і кредиту на купівлю пральної машини. У будь-якій країні під час кризи зростає рівень надання спекулятивних кредитів”, – говорить він.

У цьому році банки будуть заробляти в основному на високих ставках на споживчі кредити. Справа в тому, що в умовах високої інфляції і макроекономічної нестабільності банкам необхідно якось компенсувати свої втрати від неповернутих кредитів та заробляти для виконання вимог по резервуванню.

За словами Шапрана, банки зобов’язані формувати резерви під проблемні кредити, а в додаток ще й підтримувати певну ліквідність для низько дохідних інструментів, у тому числі і ОВДП.

Крім того, за словами експерта, надлишку ліквідності, про який говорить НБУ, і який міг би забезпечити зниження ставок і відновлення масштабного кредитування в країні, на банківському ринку зараз немає. “Якщо подивитися на дані за 9 місяців минулого року, у нас розкид нормативів поточної ліквідності за 100 банкам коливається від 42% до 200%. При нормативі 40%, це говорить про те, що одні ледве зводили кінці з кінцями, а інші – мали великий запас ліквідності. Тому, на жаль, не можу погодитися з тим, що система має достатню для відновлення кредитування ліквідність. А та ліквідність, яка вже накопичена, буде частково абсорбована покупкою банками ОВДП”, – вважає Єгор Перелигін.

в даному випадку Йдеться про останніх вимогах Міністерства фінансів до банків, які претендують на виплату бюджетних зарплат, взяти на себе зобов’язання купити ОВДП на 20% регулятивного капіталу. “Це вимога спрямовує банківські ресурси на ринок квазиактивов – ОВДП, які не є чимось таким, що може стимулювати розвиток внутрішнього виробництва та споживання”, – резюмує Шапран.

В цілому, експерти одностайно переводять проблеми роботи банківського сектора цього року в поле макроекономічної нестабільності та інфляції.

“Зараз дуже важливі для банківської галузі питання, це буде влада в країні консолідованої, будуть продовжуватися реформи? Ось що станеться, якщо ті гроші, які повинні прийти на поповнення золотовалютних резервів і вчинити по фінансовому рахунку до кінця року, так і не надійдуть? Ось це зараз проблема. І це не проблема комерційних або державних, це проблема держави як такої”, – уточнює глава ради Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Роман Шпек.

Що стосується інфляції, то і тут, на думку експертів, м’яч на боці держави, так як для зупинення інфляції необхідний жорсткий контроль прихованої емісії.

Остання в цьому році знову можлива, як мінімум для фінансування чотирьох основних напрямів: дотації пенсійного фонду, збільшення энергосубсидий, фінансування Фонду гарантування вкладів і досі до кінця не реорганізованого НАК “Нафтогаз-України”. Але навіть при появі серйозних економічних ознак стабілізації в країні, для того, щоб банки це відчули потрібно час – від півроку до 9 місяців.

Правда України

Logo


ваш коментар: