реструктуризація валютних кредитів

“Кредитний майдан” чекає розчарування – прийнятий Радою закон про реструктуризацію валютних кредитів у найближчі два тижні буде переголосовано і, швидше за все, цього разу він не пройде. Але проблема не залишиться без рішення.

Група депутатів найбільшої парламентської фракції «Блок Петра Порошенка» ініціювала нове голосування за прийнятий 2 липня закон про реструктуризацію валютних кредитів (1558-1), що дозволяє українцям, що швидко бідніють, перевести кредити в гривню за курсом на дату укладення кредитного договору без підвищення ставки кредиту, обмеження по сумі і незалежно від платіжної дисципліни позичальника.

БПП пояснює свою пропозицію порушеннями регламенту в ході розгляду і голосування за законопроект. «Наступного тижня, якщо буде позачергове засідання парламенту, через тиждень – на плановому засіданні, цей закон буде переголосовано. Наша фракція не дасть жодного голосу за нього», – заявив заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко.

Деякі парламентарі, які проголосували за законопроект, посипають голову попелом, намагаючись відкликати свої голоси, і пояснюють свій вчинок тимчасовою помилкою або магнітними бурями.

Про те, що цей закон ставить під загрозу існування фінансово-банківської системи країни і стабільність економіки, відразу ж заявив президент Петро Порошенко.

«Я побачив популістів-політиків, які, намагаючись сподобатися тій чи іншій частині суспільства, ставлять під загрозу існування фінансово-банківської системи країни, стабільність економіки, і роздачу нездійсненних обіцянок, чітко розуміючи, що несправедливо за рахунок коштів всіх платників податків задовольняти інтереси 65 тисяч тих, хто не хочуть або іноді не можуть обслуговувати кредити», – сказав глава держави.

Висловився з різкою критикою документа і прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, закликаючи парламентарів до розуміння політичної відповідальності за свої рішення. «Є ще багато« цікавих» ідей. Можна прирівняти гривню до долара. Можна по вартості кілограм сала прирівняти до кілограму золота. Можна ще пару цікавих реформ провести. Наприклад, щоб відразу після дитячого садка дати можливість піти на пенсію. Це ж популярно буде. Або всіх звільнити від податків, і ще, щоб не ходили на роботу і держава всіх утримувала. Аплодувати будуть перед місцевими виборами – не знаю, правда, хто і кому», – з іронією сказав глава уряду.

Скандальний закон про реструктуризацію валютних кредитів буде відправлений на нове голосування і, швидше за все, провалений парламентом. Чи справедливо це по відношенню до нещасних позичальникам, облягають Верховну Раду із закликами допомогти їм виплачувати кредити на житло, непідйомні за нинішнім курсом?

У 2004 році моя знайома Тетяна взяла кредит у доларах США за курсом 5,05 для покупки однокімнатної квартири під 14% річних. На мої питання, чому кредит в доларах і на невелику «однушку», вона відповіла, що ставки в гривні на порядок вище – до 24% річних, а долар може вирости. Про це їй розповіли в банку, вимагаючи перед видачею кредиту масу документів, що підтверджують наявність доходів для його виплати. На думку Тетяни, яка вже виплатила кредит, переживши дві девальвації – до 8 грн/дол. в 2009 і до 15 грн/дол. – В 2014 році, в більшості випадків представники так званого «кредитного майдану», які стверджують, що банки їх обдурили, попросту лукавлять і хочуть вирішити проблеми за наш рахунок.

Закон про реструктуризацію в нинішньому вигляді, за оцінками Національного банку, спричинить збитки банківськійсистеми на рівні 95 млрд грн. «Це – не просто втрати банків, а збитки для всієї економіки України. Цей закон, в разі його реалізації, принесе шкоду всій системі і може призвести до того, що окремі банки будуть виведені до Фонду гарантування, що означає зростання витрат держбюджету на виплати гарантованих сум за вкладами населення», – зазначив член правління Національного банку Віктор Новиков на брифінгу. За його словами, наївно вважати, що банківська система зі збитками в 73200 млн грн на 1 червня це проковтне, і крім банків і держави, величезні втрати понесуть великі вкладники і бізнес, включаючи держпідприємства, що призведе до чергових скорочень і зростання безробіття в країні.

За оцінкою президента Українського товариства фінансових аналітиків Юрія Прозорова, прийнятий закон спровокує нові банкрутства банків і черговий виток девальвації гривні. «Від 20 до 50 банків не витримають такої реструктуризації. Це може призвести до другої хвилі девальвації, що негативно вплине на економіку. Як би дефолту України не сталося», – сказав він, додавши, що крім кредиторів, постраждають і валютні вкладники банків, оскільки виручки банків від погашення кредитів не вистачить, щоб виплатити валютні вклади, це і буде« пусковим механізмом »для нової хвилі банкрутств. Але і це ще квіточки.

«У нас буде курс 40-50, тому що якщо банки вийдуть на міжбанк з тим, щоб купити 6 млрд дол., то цей попит неможливо буде задовольнити, і буде божевільний зліт курсу, що відіб’ється на кожному громадянинові України – знову буде знецінення зарплат , зростання вартості всіх продуктів. Кому ми зробимо гірше, не зрозуміло», – заявила від імені найбільшого об’єднання банкірів виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова, називаючи закон 1558-1 «диверсією не тільки проти банківської системи, а й проти всього українського народу». Вона підкреслила, що закон порушує норми соціальної справедливості, оскільки позичальники, що отримали кредити в гривні за вищими ставками, виявилися в менш вигідних умовах.

З критикою на адресу закону висловилися міністр фінансів Наталія Яресько та міністр економіки Айварас Абромавічус, підкреслюючи, що запропонований механізм суперечить зобов’язанням України перед ключовим кредитором країни – Міжнародним валютним фондом. В рамках нової програми з МВФ українська влада взяла на себе зобов’язання не втручатися в процес реструктуризації кредитів між банками та їх позичальниками, який в рамках цивілізованого бізнес-практики проводиться на добровільній основі. Але проблема залишається, і для її вирішення зовсім не обов’язково плодити нові закони.

За оцінками НБУ, загальний обсяг валютних кредитів фізичних осіб в банках на 3 червня склав 5,860 млрд дол., або 123 млрд грн за поточним офіційним курсом. Регулятор оцінює обсяг потенційних збитків при конвертації валютних кредитів за курсом 5,05 грн / дол. в 100 млрд грн, за курсом 8 грн/дол. – 77 млрд грн, що можна порівняти з річними витратами нашої країни на оборону та правоохоронні органи на рівні 90 млрд грн, або більше 5% ВВП. Але серед валютних позичальників є як рядові громадяни, які отримали кредит на невелику квартиру, так і власники дорогих котеджів і преміальних авто. Чи справедливо змушувати розплачуватися за цими кредитами пенсіонерів та інвалідів, які завдяки ініціативам про реструктуризацію так і не доживуть до підвищення жебрацьких соціальних стандартів? Очевидно, що ні.

Банкіри вважають, що серед валютних позичальників менше половини соціально незахищених. «Ми проводили аналітику серед банків, і якщо говорити про соціально незахищені верстви населення, то з 70 тисяч чоловік – власників валютної іпотеки 40% є власниками соціального житла. Банки готові вирішувати проблеми соціального житла – ці 40%. У банках є велика кількість програм з реструктуризації», – пояснює Коробкова. За її даними, багато з мітингувальників на «кредитному майдані» мають декілька квартир, але не погоджуються на пропозицію банків продати одну з них, щоб закрити кредит, розраховуючи, що обнадіяв їхні депутати в гонитві за популярністю виконають свої обіцянки і забезпечать реструктуризацію.

Екс-глава правління банку, бізнесмен Олександр Деркач, вважає, що в ситуації, що склалася є частка провини трьох сторін – і позичальників, і банків, і регуляторів. «Можна звинувачувати« злочинну владу», яка довела за цей час курс з 5 до 25, але причина не тільки в цьому. Просто різке падіння курсу гривні наблизило те, що рано чи пізно все одно б сталося. Банки спочатку наробили купу системних помилок. Винен і регулятор – не дивився вперед і не намагався прогнозувати. І кожен позичальник брав кредит при свідомості, його ж ніхто не змушував. Тому вина обопільна – 50 на 50. Плюс вина держави», – написав він на своїй сторінці в мережі. На його думку, конвертація по колишньому курсу не вирішує проблему. «Треба міркувати в площині якихось мораторіїв за термінами, зниження процентної навантаження, захисту прав на житло. На компромісній основі», – додав він. На думку Деркача, надалі можна передбачати кошти в держбюджеті або створити фонд страхування ризиків позичальників за аналогом з Фондом гарантування, щоб частково компенсувати громадянам витрати на кредити, включаючи гривневі.

Але поки у держбюджеті немає відповідної статті, а в нашій країні немає фонду, з якого можна було б компенсувати втрати, єдиним виходом для позичальника залишається викинути плакат з вимогами і йти домовлятися з банком. До слова, діючий з травня цього року меморандум між банками і позичальниками, який представники «кредитного майдану» відмовляються навіть читати, дозволяє громадянам конвертувати залишок валютного кредиту під заставу нерухомості до еквівалента 2,5 млн грн за курсом НБУ на 1 січня 2015 (близько 158,5 тис. дол.), при цьому за кредитами для покупки соціального житла (квартира до 60 кв. м або житловий будинок до 120 кв. м) банки списують до 50% боргу. І як це не дивно, меморандум працює, і банки домовляються зі своїми клієнтами без нових законів і мітингів.

Простими словами, саме брехливі, нездійсненні обіцянки, які дають людям примарну надію, що знайдеться «козел відпущення», який за все заплатить, відкладають вирішення проблеми. Діда Мороза не існує, за подарунки під ялинкою платили батьки, а тепер ми виросли і повинні відповідати за свої вчинки самі.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Logo


ваш коментар: