Підсумки першого року роботи Віталія Кличка

Підтримка малозабезпечених верств, лавірування між інтересами міста і запитами своїх соратників, відсутність стратегії і кардинальних новацій – підсумок першого року роботи Віталія Кличка в кріслі столичного мера.

Перший заступник київського мера Віталія Кличка Ігор Ніконов так перераховує основні досягнення свого керівника: електронна форма оплати парковок, аукціонні торги на землю, відкрита велосипедна доріжка на Труханів острів і низькі ціни на хліб. Детально говорити про це він готовий годинами, благо і привід є – на початку червня виповнився рік, як лідер УДАР став мером, а президент призначив його головою Київської міської держадміністрації (КМДА).

Так само довго опозиція може описувати помилки Кличко. А тут ще й соціологи піднесли неприємний подарунок у вигляді дослідження якості життя в українських містах. За його результатами, найбільший і багатий мегаполіс країни не потрапив навіть до десятки лідерів. Відповідне опитування провела група Рейтинг спільно з International Republican Institute, запропонувавши городянам оцінити якість послуг, роботу місцевої влади та інші показники.

У п’ятірку лідерів у загальному заліку увійшли Вінниця, Харків, Тернопіль, Львів і Чернівці. Київ опинився лише на 14-му місці. По жодному з численних показників роботи влади столиця не потрапила навіть до п’ятірки кращих.

“Цей рейтинг – вирок місцевої влади”, – вважає Василь Гацько, лідер партії Демальянс і депутат Київради.

Він не розуміє, як столична влада, що має колосальний бюджет – його дохідна частина в 2015-му становить 22,2 млрд грн, що більш ніж в три рази перевищує аналогічний показник йде слідом Харкова, – не змогла виробити відчутних новацій. А адже в руках мера – не тільки гроші, але й контроль над Київрадою: у його фракції УДАР-Солідарність – 77 депутатів з 120.

“Жоден попередній мер не мав таких можливостей”, – підкреслює депутат.

Якщо вірити новинам, робота в київській мерії кипить. Тільки в травні 2015-го Кличко з командою дали городянам право на пільговий проїзд у транспорті (хоча Кабмін відмовився фінансувати подібне), приступили до знесення нелегальних кіосків, організували безкоштовний автобусний маршрут на Трухановому острові. А ще презентували пілотний проект електронного міського бюджету. Більше того, мер запустив проект “Питна вода” з-під крана в Оболонському районі і відкрив реконструйовану пішохідну зону на Дніпровській набережній.

Для Ніконова все це – зримі докази успіху мерської команди. Тим більше що стартовий рівень, за його словами, був просто жахливий.

“Рік тому, коли ми прийшли до влади, адміністрація була повністю зруйнована, на Майдані стояли намети. Комунікації між адміністративними управліннями практично відсутні, всі знаходилися в різних будівлях. Купа документів була втрачена“, – згадує права рука Кличка.

Місцева влада почала з відновлення центру міста та аудиту роботи попередників. Знайшли порушень на 500 млн грн, всі матеріали по яких передали в правоохоронні органи. Звільнили 50 осіб.

Корупції, на думку Никонова, тепер завдано смертельного удару – міська влада запустила відкритий онлайн-бюджет столиці. “Сьогодні будь-яка людина в Києві може подивитися витрати будь-якого кінцевого розпорядника бюджетних грошей: кому він заплатив, за що і скільки”, – радіє Ніконов.

Він підкреслює, що Кличко почав публічно викривати корупційні схеми. Так, у комунальному підприємстві (КП) Київпастранс виявив і озвучив розтрати на суму понад 3 млрд грн, у сфері незаконних земельних операцій – ще на 400 млн грн.

Місто також почав проводити електронні торги – на 200 млн грн на рік. “Це як аукціон. Хто менше ціну дав в режимі онлайн, той і виграв. Неможливо вже з кимось домовитися, тому що всі бачать конкуренти “, – з гордістю розповідає чиновник. Також в онлайн виведена і вертикально інтегрована система обліку всіх активів, які є по підприємствах, що підкоряється місту.

“Наприклад, ми ввели облік нерухомості: ти можеш в онлайн-режимі побачити, що є в адміністрації, що можна взяти в оренду, кому здано майно, за якою ціною і так далі”, – продовжує Ніконов.

Всі ці нововведення, які перший заступник голови КМДА називає система smart-city, він вважає головною заслугою нинішньої команди.

А далі переходить до другої частини – підтримці малозабезпеченого населення. На це міськбюджет додатково витратив близько 1,5 млрд грн. Гроші пішли на те, щоб зберегти колишній рівень тих тарифів, які встановлює місцева влада. КМДА залишила пільговий проїзд для інвалідів, пенсіонерів, учасників АТО, чорнобильців, школярів і студентів.

Мер і команда запустили ще й програму з продажу соціального хліба. Вона передбачає відкриття 200 магазинів, в яких люди зможуть купити хліб декількох сортів за мінімальними цінами. А в комунальній мережі аптек Фармація ліки продаватимуться зі знижкою в 30-50% – це результат домовленостей Кличка з виробниками.

“Підтримка найбільш незахищених верств населення – наше велике досягнення. Це ж реальні кроки, не якісь там плани на майбутнє“, – переконаний Ніконов.

Політтехнолога Тараса Березовця не вражають досягнення київської влади. Він вважає, що команда Кличка чимало сил витрачає на те, щоб переконати киян у відчутних результатах своєї роботи, в той час як реально новому градоначальнику особливо похвалитися нічим.

“Сьогодні чиновники КМДА рисачать по всьому Києву в пошуку успішних кейсів мера Кличко. Поки з цим спостерігається напряг“, – говорить Березовець.

Сергій Гусовський, депутат Київради від партії Самопоміч і один з принципових опонентів столичного керівника, дає вичерпну характеристику Кличко: “Боліє душею за місто”. А потім додає: для мера недостатньо просто переживати за столицю – він повинен організувати системну роботу.

Як каже Сергій Гайдай, директор соціально-інжинірингового агентства, рік у кріслі мера – той період в житті Кличко, який навряд чи можна назвати вдалим. “Падіння [за рік] рейтингу мера пов’язано як раз з тим, що жодну реформу міського господарства він не довів до кінця. А більшість з них навіть не почав“, – вважає експерт.

Критики з табору опонентів мера пояснюють: у Кличка немає зрозумілої довгострокової стратегії розвитку, немає глобальних змін, нелегальна забудова триває, проблеми ЖКГ та МАФів – малих архітектурних форм, або попросту ларьків, – не вирішені.

Серед нелегальних забудовників, говорить Гацько, є люди, близькі до самого мера. Так, права на земельну ділянку біля метро Осокорки, який нещодавно став полем битви між городянами і охороною будівництва, мала фірма Скай-Буд ЛТД, власником якої виявився Сергій Котвицький, депутат Київради від фракції УДАР-Солідарність. Після інциденту Кличко, правда, запропонував тому здати мандат, але Котвицький публічно відповів ні.

Гацько стверджує, що це не єдиний випадок, коли за проблемними об’єктами стоять політсоратники мера. Так, на вулиці Ракетній, в зоні дослідницького ядерного реактора, за словами лідера ДемАльянсу, зводить будинок Ігор Кононенко, нардеп від Блоку Петра Порошенка. А на Микільській Слободі, на території прибережної зони, будує будинок корпорації Укрбуд, президент якої – Максим Микитась – член фракції УДАР-Солідарність у Київраді.

Псують репутацію мера не тільки соратники, але й підлеглі. Нещодавно на хабарництві, нагадує лідер ДемАльянсу, зловили Володимира Жукова, голову Київавтодору, якого поставив сам Кличко. З посади директора КП Київтранспарксервіс звільнили за хабарі Мурада Магомедова, теж призначеного нинішнім мером. За півтора місяця роботи цей чиновник завдав підприємству збитків на 150 тис. грн і зараз знаходиться в бігах.

Гацько обурений тим, що мер так і не зняв з поста голови Київміськбуду Ігоря Кушніра, неодноразово викритого в махінаціях. І тут депутат бачить руку Сергія Льовочкіна, екс-глави Адміністрації президента, – мовляв, той пов’язаний і з Кушніром, і з Кличком. До слова, взаємини Льовочкіна і мера Гусовський називає старим скелетом у шафі Кличко.

Київміськбуд, як і Укрбуд, за інформацією Гацько, мають пільгові умови на отримання столичної землі. Через це, мовляв, ніхто в команді мера не зацікавлений у прозорій системі її розподілу і конкуренції на відкритих конкурсах із зарубіжними забудовниками.

Ніконов визнає частину претензій – він погоджується, що в плані нелегальної забудови і архітектурного вигляду в останні роки в столиці твориться вакханалія. Вину чиновник покладає на Держінспекцію архітектурно-будівельного контролю (ДАБК), яка повинна була перевіряти документи забудовників, але не робила цього. З 1 вересня, як він сподівається, ДАБК передадуть у підпорядкування міській владі, і стане легше.

Команда мера вже бореться з “нелегалами”. Поки – відкривши сайт, на якому позначені всі законні будівництва.

Опонентів також обурює, що місто потонуло у нелегальній рекламі. І недоотримує через це колосальні суми в свій бюджет. А адже все, що потрібно, – почати знімати незаконні носії хоча б з держбудівлі – Українського дому або готелю Козацький. Гацько впевнений в ефективності подібних заходів, але не вірить в їх реалізацію – мовляв, у фракції Кличка в Київраді повно порушників. Серед них – Укрбуд Микита, а також сам Ніконов, який нелегально, як вважає лідер ДемАльянсу, розміщує рекламу на території споруджуваного його компанією КАН Девелопмент ТРЦ Respublika.

У відповідь перший заступник голови КМДА обіцяє навести у цій сфері порядок, скоротивши в найближчі роки число рекламних носіїв на 40%, і запустивши сайт, де вкажуть всі легальні борди. Решта усунуть.

А ось впоратися з іншою проблемою – заторами – за допомогою сайту не вдасться. Правда, Ніконов, спираючись на аналіз Світового банку, каже: в 90% випадків затори виникають через неправильне паркування. Не хочуть, мовляв, водії їхати на підземні та наземні паркінги – економлять. А навіть якщо і заїжджають на наземні, зазвичай не платять.

Вирішити проблему він обіцяє після того, як Рада прийме закон, що посилює відповідальність за парковку в недозволеному місці, і міліція почне жорстко штрафувати порушників. Також мерія планує направити в обхід Києва потік вантажного автотранспорту і запустити фінансований ЄБРР проект розумних світлофорів.

Скарги на несвідомість киян дивують Гусовського: “Той, кому не подобається менталітет городян, може обирати для себе інше місце проживання. Нарікати на менталітет – абсолютно недолуга історія “. На його думку, влада вже зараз цілком могли б зробити так, щоб патрулі ДАІ постійно переміщалися по самим гарячих точок і фізично не давали там паркуватися. Також депутат радить вирішити проблему нестачі легальних паркомісць у центрі.

Є ще одна сфера, в якій Ніконов не бачить активної підтримки з боку населення, – боротьба з МАФами. На зустрічах, мовляв, 90% городян просять прибрати ларьки, але коли справа доходить до їх знесення, то до місця демонтажу підтягуються тільки захисники МАФів. “А міліція не знає, що робити. Якщо ти застосував силу, яку конституційно зобов’язаний застосувати, тебе тут же звинуватять у тому, що ти побив людей. Якщо ні – звинуватять у бездіяльності. Потрібна підтримка населення для масового знесення кіосків, а її немає “, – обурюється чиновник.

Гусовський ж пропонує вести діалог і вибудовувати програму знесення МАФів або їх трансформації в магазини. “А у нас виходить, що періодично десь заради піару починають зносити десяток кіосків. Це демонструє рішучість влади, але не дозволяє вирішити проблему”, – вважає він.

Описуючи численні слабкі точки в діях команди Кличка, Гусовський, як і Гацько, напирає на одне: в політиці мера по відношенню до міста відсутній ключовий фактор – стратегія розвитку і чітке бачення майбутнього Києва.

Який це буде місто? Інноваційна та технологічна столиця? Але тоді, як вважають опоненти мера, потрібно будувати всюди work-зони з безкоштовним Wi-Fi, запрошувати сучасних архітекторів і розвивати IT-кластери. Фінансова столиця Східної Європи? Зводити десь в центрі Kiev City, створюючи максимальні зручності для офісних працівників. Екомісто? Нарощувати число парків, очищати водойми.

Ніконов, як ми переконалися, дійсно бачить майбутнє Києва неконкретно. Він описує зелений і дружній до жителів мегаполіс, але не деталізує цю картину.

Все це дає Гусовського підстави вважати, що влада зайнята миттєвим. Мовляв, тимчасове непідвищення тарифів або така ж тимчасова боротьба за соціальний хліб – це важливо. Але так чинив і колишній мер – оскандалився Леонід Черновецький, коли роздавав дешеву гречку. “У цьому відсутня перспектива. А потрібно думати, яким ви хочете бачити місто через 10-20 років“, – говорить він.

Нехай бачення майбутнього у команди Кличка і немає, але сумувати градоначальнику не варто. Політика підтримки соціально незахищених верств населення може стати для нього “лакі-панчем” – щасливим переможним ударом на можливих майбутніх виборах мера столиці. Але лише в тому випадку, уточнює політолог Володимир Фесенко, якщо не буде сильних конкурентів. І якщо від мера не відвернеться президент Петро Порошенко.

Останнє цілком можливо через розбіжності з приводу звільнення близького до Кличка голови СБУ Валентина Наливайченка, екс-члена фракції УДАР в Раді. Цей конфлікт, каже Березовець, суттєво підриває шанси Кличка ще раз отримати “чемпіонський пояс” у Києві.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Logo


ваш коментар: