айдар

Навесні 2015 року на підконтрольній Україні частині Луганської області розгорілася справжня холодна війна між головою військово-цивільної адміністрації Геннадієм Москалем та батальйоном ЗСУ “Айдар”. Глава області неодноразово гостро висловлювався про добровольчий батальйон, заявляв, що “Айдар” дискредитує Україну. Сьогодні стало відомо, що Москаль передав Генеральній прокуратурі та МВС документи про злочини “Айдару” в Луганській області, вчинені під час керівництва Сергія Мельничука.

“Як правило, ці злочини скоєні так званими добровольцями, які отримали від Мельничука незареєстровану зброю, носили нашивки “Айдару”, але за документами в батальйоні не значилися. Я ще раз підкреслюю, що частина “Айдару” дійсно зі зброєю в руках захищає територіальну цілісність України на передовій, тоді як інша частина вирішила банально заробити на війні. У переліку тільки 25 відсотків злочинів, серед яких найбільш важкі і найрезонансніші – викрадення держслужбовців з вимогою викупу, опір працівникам правоохоронних органів, пограбування підприємців тощо”, – заявляє Москаль.

Міноборони і МВС кажуть, що розслідують всі повідомлення. У самому батальйоні стверджують, що порушники могли “прикриватися” ім’ям “Айдару” або навіть бути дезертирами. Керівництво “Айдару” також обіцяє розібратися зі скаргами, які надходять.

Так званий “список Москаля” включає в себе 65 фактів злочинів, нібито скоєних бійцями батальйону на території Луганської області у травні-листопаді 2014 року. Абсолютне лідерство серед перерахованих злочинних фактів утримують збройні викрадення людей – 34 випадки. Серед особливо резонансних можна згадати випадок із мером Луганська Сергієм Кравченком або з міліціонером одного з батальйонів МВС, яких бійці “Айдару” під загрозою застосування вогнепальної зброї позбавляли волі. У багатьох випадках, вказують у Луганській ВЦА, інформації про викрадених немає досі.

На другому місці серед згаданих Москалем фактів стоять збройні пограбування і викрадення – 13 випадків. Переважно, це пограбування приватних будинків місцевих жителів і конфіскація автомобілів під загрозою застосування зброї. Не так давно, у квітні, Москаль звинувачував айдарівців в угоні з медичних установ двох машин швидкої допомоги. Хоча цих фактів у матеріалах немає.

Також у списку згадується 7 випадків збройного пограбування і викрадення людей. Ще задокументовано 5 фактів перешкоджання діяльності органів влади. Москаль перераховує інциденти з тиском на суд, загрозами застосування зброї проти працівників міліції, інциденти з міліціонерами на блокпостах.

Згадуються 3 випадки стрілянини, унаслідок якої були потерпілі з вогнепальними пораненнями. Наприклад, у документі стверджується, що 14 травня 2014 року айдарівці у Старобільському районі без причини відкрили вогонь по автомобілю, були поранені двоє людей, у тому числі – майор ЗСУ.

Ще два епізоди звинувачення – нанесення шкоди майну місцевим жителям. Один факт захоплення будівель – офісу ТРК “Акцент”. При цьому в документах немає згадки про недавню заяву Москаля про захоплення айдарівцями хлібзаводу “УкрВереск” у Луганській області.

З тих злочинів, що не потрапили у “список Москаля”, але які звучали у ЗМІ, – розграбування дачі відомого комуніста Спиридона Кілінкарова в липні 2014 року, розграбування універмагу в Лутугиному, численні факти мародерства і навіть непідтверджений замах на самого Геннадія Москаля.

“Військові “Айдару” ведуть себе не як представники бойового підрозділу, який підпорядковується Міноборони, а як озброєні автоматичною зброєю бешкетники, грабіжники чи розбійники. Поведінка підрозділу дискредитує в очах місцевого населення як ЗСУ, так і українську владу в цілому. Ще раз прошу прийняти у відношенні злочинців рішучі та жорсткі заходи”, – говорилося у повідомленні Москаля в кінці березня цього року. Відтоді конфронтація між цивільною владою та батальйоном ЗСУ тільки посилилася.

Нещодавно батальйон “Айдар” відзначив річницю свого існування. Це одне з перших добровольчих формувань, яке з травня 2014 року приймає участь в АТО і діє строго у Луганській області. Значну частину його бійців спочатку складали учасники “Самооборони Майдану” на чолі з сотником Сергієм Мельничуком, які не хотіли служити в добровольчих структурах в системі МВС. Батальйон був оформлений як структура Міноборони.

“Айдар” брав активну участь у боях на Донбасі влітку 2014 року, зокрема в районі селища Металіст, міст Лутугине, Щастя. У складі “Айдару” воювала і Надія Савченко, яка у червні 2014 року потрапила в полон та була передана спецслужбам РФ.

Бійці батальйону зараз охороняють ТЕС у місті Щастя – одну з найбільш потужних електростанцій, яка забезпечує енергією значну частину Луганської області, у тому числі і Луганськ.

Однак не слід забувати, що сьогоднішній “Айдар” формально мало нагадує батальйон зразка травня 2014 року. У вересні “Айдар” було переоформлено як 24-й окремий штурмовий батальйон Сухопутних військ ЗСУ. Після обрання першого комбата “Айдару” Сергія Мельничука депутатом парламенту у батальйоні виникла спірна ситуація з керівництвом.

Так, частина бійців фактично продовжувала виконувати накази Сергія Мельничука, а частина підпорядковувалася призначеному Міністерством оборони підполковнику Євгену Пташнику. У самому батальйоні відбулися також і організаційні зміни: 27 січня номер військової частини змінився з В2950 на В0624. У батальйоні звинуватили силові служби у спробі розформувати батальйон, вивести “старих” бійців з його складу. “Це робиться з метою запобігання зловживань з печаткою і документами, які були раніше втрачені і можуть стати інструментом у махінаціях окремих осіб”, – пояснили у Міноборони.

Луганська ВЦА Геннадія Москаля не раз заявляла, що в “Айдарі” до теперішнього часу існують проблеми з підпорядкуванням його бійців. Москаль заявляє, що частина добровольців не була оформлена офіційно, проте їм видали зброю. Є певний поділ бійців на “старих” і “нових”. Перші нібито лояльні Мельничуку, другі – Пташнику. Зараз перших у “Айдарі” залишилося зовсім небагато.

Спочатку Пташнику було дуже складно навести порядок з підпорядкуванням, про що він сам не соромився говорити в інтерв’ю. До речі, у Москаля і Пташника склалися цілком робочі відносини, на відміну від Мельничука, з яким губернатор конфліктував.

Нова адміністрація “Айдару” заявляє, що до озвучених Геннадієм Москалем інцидентів можуть бути причетні або колишні вояки “Айдару”, яких зараз фактично називають дезертирами (самі вони заявляють про незаконне звільнення їх з батальйону шляхом махінацій з печаткою та переоформленням), або ж люди, які використовують символіку частини. У ЗМІ розтиражували найменування “Чорний Айдар” для мародерів.

Як йде ситуація з так званими “чорними” айдарівцями, яких саме і підозрюють у злочинах, у силових структурах прямо не говорять. Відомо тільки, що заарештовано близько 50 осіб, що мали відношення до “Айдару”. Про це в травні 2015 року повідомив начальник УВС Луганської області Анатолій Науменко. “З батальйоном “Айдар” у нас вже відносний порядок. Близько 50-ти осіб заарештовано, у тому числі за вбивства, грабежі, розбої. Нам відомо про 150-ть злочинів, які вони скоїли”, – сказав міліціонер.

На резонансні факти начебто захоплення хлібзаводу і викрадення швидких Міноборони відреагувало шляхом направлення на місце групи військовослужбовців з Військової служби правопорядку Збройних сил України. Пізніше Міноборони заявляло, що, наприклад, до захоплення хлібозаводу “бійці з 24 окремого штурмового батальйону (“Айдар”) не причетні, знаходяться на своїх позиціях і виконують певні завдання”. “На жаль, мають місце випадки, коли злочинці, використовуючи символіку батальйону “Айдар”, вчиняють протиправні дії і навмисно дискредитують військовослужбовців ЗСУ”, – додали в Міноборони. Заяви про дискредитацію ЗСУ звучать з вуст чиновників оборонного відомства все частіше.

Своє розслідування різних інцидентів обіцяють провести і в “Айдарі”. Ще навесні представник Антитерористичної операції в Луганській області Руслан Ткачук оприлюднив заяву, підписану головним старшиною батальйону Лихолітом, у якій сказано, що “Айдар” зацікавлений у розслідуванні оприлюднених Геннадієм Москалем випадків. “Ми дуже стурбовані злочинною поведінкою окремих представників нашого батальйону, які дискредитують сам батальйон, як і всі збройні сили в цілому”, – йдеться у заяві. Фактично, у батальйоні підтвердили, що до деяких випадків причетні дійсно бійці батальйону, хоча нагадали, що були випадки, коли протиправні дії вчиняли люди, які тільки видавали себе за “айдарівців”.

Бійці, які побажали залишитися не названими, розповідають, що активізація Геннадія Москаля не випадкова. Нібито конфлікт між губернатором і частиною батальйону (бійцями “першого скликання”, лояльними Мельничуку) не в останню чергу викликаний фінансовими питаннями. “Айдарівці” запевняють, що заважають губернатору в його “господарській” діяльності, нечистих справах, пов’язаних з перерозподілом власності в області. За їхніми же словами, вірні Пташнику “айдарівці” з Москалем не конфліктують. Перевірити ці заяви складно. Не виключено, що в справі замішані питання контрабанди товарів на окуповані території. Ще в минулому році в “Айдарі” повідомляли, що бійцям пропонували гроші за здачу Луганської ТЕС.

Утім, під слідством перебувають не тільки бійці (у тому числі колишні) “Айдару”, а і його колишній комбат Сергій Мельничук. Генпрокуратура підозрює депутата в організації банди з підлеглих йому добровольців. Досудове слідство встановило, що Мельничук “протягом травня-вересня 2014 року організував озброєну банду з метою нападу на підприємства, установи, організації та окремих осіб та вчинення інших злочинів, спрямованих на збройне і відкрите заволодіння чужим майном, брав участь у зазначеній банді й організовував здійснювані нею нападу”. Слідчі заявляють, що Мельничук організував свою банду “з числа підлеглих йому військовослужбовців батальйону (“Айдар”, – ред.), а також не оформлених у батальйоні осіб”.

У зверненні генпрокурора Шокіна Раді з приводу позбавлення Мельничука недоторканності йдеться, що слідство назвало імена десятьох осіб, яких звинувачують в участі у “банді Мельничука” і що були й інші “не встановлені слідством особи”.

Переважно в підозрі ГПУ йдеться про факти, які сталися поза зоною АТО. Сьогоднішнє ж звернення Москаля перераховує факти з життя батальйону в зоні проведення АТО. Якщо матеріали долучити до справи “Мельничука-Айдару”, це стане не тільки ще одним каменем у город нардепа, але і фактично підтвердить причетність батальйону ЗСУ до військових злочинів. Нагадаємо, восени минулого року впливова міжнародна організація з прав людини Amnesty International опублікувала звіт з обвинуваченням добровольчого батальйону “Айдар” у скоєнні низки злочинів, частина з яких може бути кваліфікована як військові. Ці дані Amnesty International широко тиражувалися в російських ЗМІ, а тамтешні політики екстраполювали ситуацію з “Айдаром” на всі ЗСУ.

“Оскільки 24-й окремий штурмовий батальйон “Айдар” Сухопутних військ Збройних сил України офіційно підпорядкований Міністерству оборони України, бійці цього підрозділу можуть нести відповідальність і за вчинення військових злочинів. Також бійці “Айдару” можуть нести відповідальність і за вчинення злочинів загальнокримінальної спрямованості. Військовими злочинами визнаються передбачені відповідним розділом КК України злочини проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби (серед них – викрадення людей, привласнення майна, зброї, засобів пересування). Частина осіб, які, згідно із заявою Москаля, причетні до скоєння злочинів, але офіційно не входять до складу батальйону, хоча і носять його нашивки, можуть нести відповідальність як співучасники військових злочинів”, – коментує ситуацію старший юрист юридичної компанії Христина Мигаль.

Зазначимо, що в частині 2 статті 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду визначається, що військовим злочином може вважатися умисне спричинення сильних страждань або серйозних тілесних ушкоджень або шкоди здоров’ю, незаконна депортація чи переміщення або незаконне позбавлення волі. Це лише ті пункти, які вказані у зверненні Геннадія Москаля. І коли такі дії вчиняються військовослужбовцями, це дає привід міжнародним організаціям кваліфікувати їх як військові злочини. До речі, Україна досі не ратифікувала Римський статут, щоб уникнути зустрічних позовів щодо Донбасу. Отже, заява Москаля крім суто юридичних наслідків має ще й політичні.

Христина Мигаль додає, що всі зазначені головою ВЦА Москалем повідомлення підлягають перевірці на предмет того, чи не ведеться вже за заявами потерпілих слідство. “Якщо з незрозумілих причин слідство не ведеться, то за повідомленням вказаним представником влади певні ГПУ органи зареєструють кримінальні провадження і перевіряти їх слідчим шляхом. Подальше звинувачення, у тому числі кваліфікація кримінальних правопорушень, буде залежати від встановлених слідством обставин та отриманих доказів”, – додає юрист.

За її словами, з урахуванням того, що Рада надала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Сергія Мельничука, а той підозрюється у вчиненні низки кримінальних злочинів, у тому числі і ст. 257 (бандитизм), зазначені у зверненні Москаля відомості будуть перевірятися також органом досудового слідства, у провадженні якого знаходиться кримінальне правопорушення щодо Мельничука.

Незабаром слідчі органи повинні дати офіційну відповідь про долю заяви Геннадія Москаля.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Logo


ваш коментар: