реформи

Жива легенда, американський економіст Скотт Джейкобс, який допоміг очистити від бюрократії десятки країн, приїхав наводити порядок в Київ.

Він стверджує, що дерегуляція тут цілком може вийти, і пояснює чому.

Скотт Джейкобс, керуючий директор американської консалтингової компанії, знає, як позбутися мотлоху в шафі розміром з державу. Його ім’я добре відоме в країнах, які пройшли процес дерегуляції, а позбавлення від вантажу непотрібних дозволів дозволило їм заощадити чимало грошей і залучити інвестиції в економіку.

Наприклад, реформи, які компанія Джейкобса допомагала проводити у В’єтнамі, дозволили країні заощадити $1,4 млрд на рік, а в Південній Кореї – подолати економічну кризу 1998 року. План проведення став справжнім трампліном до ефективного державного управління та нової економічної політики для Кенії, Хорватії і більше десятка інших країн.

Два тижні тому Джейкобс приїхав до Києва на запрошення міністра економіки Айвараса Абромавічуса. Цей візит, за словами міністра, покладе початок масштабному проекту зі спрощення регуляторної системи в країні.

Ми розмовляємо з іменитим американським економістом в холі готелю Хрещатик на центральній вулиці Києва. Джейкобс відразу попереджає, що коментувати ситуацію в Україні до початку проекту не буде. Зате він із задоволенням розповідає про досвід роботи в інших державах, серед яких пострадянські Вірменія і Киргизія. Втім, перше питання в інтерв’ю він задає сам: наскільки українці вірять в успіх реформ і чи готові їх домагатися? Від цього, на думку Джейкобса, залежить і успіх боротьби з бюрократією.

– Що отримали країни, які пройшли за вашої допомоги процедуру дерегуляції?

– Відмова від зайвих регуляторних норм – це один з рецептів швидкого економічного ривка. У зарегульованому суспільстві в інвестора менше мотивації, а значить, і економіка країни завмирає. Держава теж не завжди готова розбиратися з вантажем створених нею обмежувальних документів. Все це створює ситуацію, в якій корупція залишається чи не єдиним засобом просування бізнесу.

Тому ми рекомендуємо країнам застосувати так звану регуляторну гільйотину – швидкий і жорсткий спосіб спрощення системи. Наприклад, у Хорватії, коли ми переглянули половину дозвільних актів, бізнес почав економити до $65,5 млн на рік. У короткостроковій перспективі це полегшує життя бізнесу та суспільству, а в довгостроковій – дозволяє державі перейти до глобальних економічних реформ.

– Як виглядає процедура регуляторної гільйотини?

– Ми виходимо з головного принципу: будь-яка необгрунтована регуляція має бути скасована, а необхідна – максимально спрощена. Це не так складно. Потрібно створити повний список регуляторних норм, які існують в державі. А потім разом з представниками уряду, бізнесу та громадянського суспільства проаналізувати кожну норму, застосовуючи до них одне з трьох рішень – зберегти, спростити або скасувати.

– А як це вплине на життя звичайного українця?

– Найголовніше – це дозволить створювати нові робочі місця, а вони потрібні всім. Наприклад, у Південній Кореї уряд вирішив провести дерегуляцію в кінці 90-х – відразу після Азіатського фінансової кризи. Тоді ВВП країни впав на 16%, а це шокова цифра для економіки. Але полегшення регулювання допомогло створити до мільйона нових робочих місць і згенерувати економіці країни близько $30 млн економії.

Для громадян дерегуляція економить час. Якщо підрахувати, скільки ви витрачаєте часу, а часто і грошей на оформлення власності, соціальний захист, інші відносини з державою, вийде чимала сума. Наприклад, недавно ми закінчили працювати у Вірменії. Там була пророблена величезна робота – переглянуто 25 тис. регуляторних актів та змінений 41 закон.

Ми позбавили людей і бізнес від безглуздих ходінь по державних інстанціях. Через це Вірменія втрачала на рік у середньому до 1.000 потенційних інвесторів. Зараз отримання дозвільних документів – питання декількох днів. А це потужний стимул для розвитку бізнесу.

– Як швидко буде видно перші результати дерегуляції?

– Зазвичай через три роки після проведення реформи. Але ключове питання – готовність до змін не тільки на рівні держави, а й суспільства. Готуйтеся до того, що багато хто в Україні не захочуть змін. Ми стикалися з цим в інших країнах. Пручаються міністерства, які відчувають, що їх позбавляють влади, органи місцевого самоврядування і навіть приватні компанії, які звикли до особливих правил гри.

Суспільство роками зростається з корупційними практиками і в змінах бачить загрозу, а не полегшення. І тут важливий момент початку реформи. Якщо країна переживає цивільний підйом, суспільство хоче результату, воно здатне працювати з власними опорами ефективно. Ми віримо, що Україна зараз знаходиться саме на цьому етапі.

– Як бізнес і громадянське суспільство можуть підтримати процес дерегуляції?

– Важливий максимально широкий діалог з приводу реформи. Це головне знаряддя в руках бізнесу та громадянського суспільства проти бюрократії і несумлінних чиновників. Ми завжди наполягаємо на обов’язковому залученні експертних груп. Допомагаємо громадським активістам – проводимо тренінги, пропонуємо інструменти оцінки змін.

У багатьох країнах нудні реформи перетворювалися на багатоденне реаліті-шоу. Наприклад, у Хорватії реформатори брали участь у щотижневих шоу і телемостах. Так створюються нові правила відносин держави і суспільства.

В Україні наша мета – провести її не вузьку реформу, а донести простому громадянину розуміння того, як функціонує демократична держава, як приймаються рішення і чому його голос – важлива частина відбувається. Це не менш важливо для зовнішніх і внутрішніх інвесторів. Повірте, вони орієнтовані не на локальні поліпшення, а на системні зміни суспільства.

– В Україні відсутність реформ часто списують на фактор війни. Виходячи з вашого досвіду дерегуляції в інших країнах, скажіть, наскільки війна заважає цьому процесу?

– Нещодавно ми закінчили працювати з Іраком, і там ситуація набагато складніша, ніж в Україні, – і в економічному, і у військовому плані. Ми не досягли всього, що планували, але змогли скоротити цілий ряд регуляторних актів та полегшити ведення бізнесу в країні. Сьогодні, щоб відкрити свою справу в Іраку, вам потрібно 1-2 дні замість колишніх 60.

– Регуляторна гільйотина – це тільки перший крок в реформі дерегуляції, але не останній. Які подальші?

– Україна вже одного разу проходила через регуляторну гільйотину. Ми працювали тут на запрошення уряду кілька місяців у 2005 році. Допомогли позбутися від ряду дозвільних актів, але не змогли допомогти країні змінитися. Тоді українське суспільство не виступало замовником змін, не було готове підтримати реформу і розділити відповідальність за її виконання. Сьогодні, ми сподіваємося, Україна переживає принципово інший період, і шанси на успіх є.

Проводячи реформу, ви рятуєтеся від непотрібних регуляторних актів, але ж ніхто не застрахує вас від появи нових. Тому більшість країн після регуляторної гільйотини встановлюють процедури, контролюючі прийняття нових регуляцій і публікують відкриті прозорі списки існуючих, оцінюючи їх вплив на легкість ведення бізнесу. Цей шлях важливо пройти і Україна.

– Що б ви порадили українцям на порозі реформ, яких помилок важливо не допускати?

– Головне – не бути популістами і не шукати легких рішень. Уряд не вирішить ваших проблем тільки тому, що ви їх позначили. Важливо формувати свою експертну позицію, об’єднувати в групи. Чим більш освічений і підготовлений буде громадянин, що говорить з державою, тим ефективніше будуть обидва в пошуках вирішення проблеми.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Logo


ваш коментар: