Поштова площа

Археологи поновлюють розкопки на Поштовій площі у Києві, де під час будівництва підземного торгового центру знайшли залишки вулиці часів Київської Русі. Вчені сподіваються знайти ще більше пам’яток цього періоду. Археологічні роботи, які проводять паралельно з будівництвом, припинили в середині березня через зсув ґрунту.

Зараз місце будівництва укріпили: там встановили бетонні плити, під якими від червня працюватимуть археологи.

Існують плани створити на цьому місці місці музей в межах торгового центру.
Але деякі питання залишаються невирішеними: наприклад, поки невідомо, куди звозити знайдені дерев’яні речі. Реставратори кажуть, що коштів на їх консервування немає.

“На Поштовій буде кілька плит. Вони опиратимуться на палі, і це дасть нам можливість проводити дослідження під плитами. Будемо працювати горизонтальним способом, як колись під час будівництва метро”, – розповів подробиці майбутніх розкопок директор центру археології Києва Михайло Сагайдак.

Найцікавіші знахідки доби Київської Русі вчені сподіваються знайти на глибині від 4 до 8 метрів. Саме там, на думку археологів, лежить давнє місто.

“Найбільше цікавить простір під другою плитою. На першому рівні ми не очікуємо серйозних знахідок, а от під другою плитою – підемо до найцікавіших речей доби Київської Русі”, – додав він.

Під бетонну плиту для проведення археологічних робіт проведуть світло, звідти викачають газ.

Археологічні розкопки щонайменше на рік, до кінця 2016 року, відсунули терміни здачі торгового центру на Поштовій.

Проте вже до кінця літа будівельники планують завершити упорядкування самої Поштової площі, яка буде умовною “покрівлею” майбутнього торгового центру. Вся площа підземної споруди складе 4 тис. квадратних метрів.

При цьому будівельники обіцяють сприяти повному археологічному дослідженню на місці будівництва.

“Тут, на Поштовій, передбачене дослідження кожного квадратного дециметра землі на місці будівництва”, – розповів представник забудовника Валерій Олійник. За його словами, через розкопки будівництво подорожчало вже на 25 млн гривень.

Яким буде музей на Поштовій площі – досі не відомо. Його проект і кошторис не затверджено. За словами археологів, усе залежатиме від того, які предмети знайдуть в землі.

“Нам треба спершу дослідити повністю цю ділянку, а вже потім опрацювати концепцію комплексу – чи буде він окремою садибою, чи матиме вигляд великого простору, ми ще не знаємо”, – каже пан Сагайдак.

Раніше озвучувалися різні варіанти розміщення археологічних знахідок у майбутньому підземному торговому центрі – наприклад, прозора чи скляна підлога, де було б видно так звані автентичні “шпалери” з шарів ґрунту в експозиції.

Раніше на Поштовій вже знайшли фрагменти будівлі і вулиці 12 століття. Вчені сподіваються відкрити на Поштовій ще більше пам’яток доби Київської Русі – фрагмент міста тих часів з його вулицями і будівлями, адже, як показали попередні дослідження, деревина тут дуже гарно збереглася.

“Ми можемо розкрити тут вузлову ділянку міста – місце, куди до Києва приходили кораблі”, – кажуть в центрі археології Києва.

В КМДА зазначають, що концепцію музею зараз розробляють. “Рішення на рівні міста вже прийняте – тут буде підземний музей. Інвестор готовий частково це профінансувати. Ми маємо ще продумати формат”, – розповіла заступник голови КМДА Ганна Старостенко.

Зараз науковців найбільше непокоїть те, як зберегти знайдені в землі дерев’яні речі. Реставратори кажуть, що консервація потребує значних коштів на обладнання і ангар для знахідок з певною температурою вологістю.

“Дерево, яке перебуває багато століть у ґрунті, насичується вологою. Як тільки дерев’яні вироби знаходять, їх потрібно негайно консервувати, адже вони зазнають деформації. З мокрої деревини треба витіснити воду і замінити іншими речовинами. Потрібне спеціальне приміщення, куди би перевозили знахідки. Перепади температур недопустимі”, – розповіла директор Національного науково-дослідного реставраційного центру Світлана Стрельникова.

За її словами, для цього процесу мають визначити джерело фінансування. Зараз усі археологічні роботи на Поштовій площі фінансує забудовник. Проте хто виділятиме кошти для збереження знахідок – невідомо.

“Була пропозиція, щоб фінансування консервації було частково здійснене за державний, а частково – за місцевий кошт. Але кошти на цей рік не передбачались, тож це питання висить у повітрі”, – каже Яків Діхтяр з Управління охорони нерухомої культурної спадщини Мінкульту.

Археолог Михайло Сагайдак каже, що досі в Києві не було жодних розкопок, які би профінансувало місто чи держава.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Logo


ваш коментар: