Саміт ЄС

У найближчі четвер-п’ятницю, 21-22 травня 2015 р., в Ризі (Латвія) відбудеться четвертий саміт “Східного партнерства”, куди прибудуть лідери Євросоюзу та делегації східних країн-сусідів, аби обговорити співпрацю.

До країн “Східного партнерства” належать Україна, Молдова, Грузія, Білорусь, Вірменія та Азербайджан. Перший установчий саміт відбувся у травні 2009 р. у Празі. Одним із ключових елементів “Східного партнерства” є політика зближення з ЄС, аж до угоди про асоціацію та членство в Європейському союзі.

Як нам вдалося з’ясувати, цьогорічний Ризький саміт має на меті вирішити набагато важливіші проблеми, аніж дати чи не дати позитивний сигнал для України щодо лібералізації візового режиму з ЄС.

Голова комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорій Немиря назвав одним із ключових завдань найближчого саміту намагання загасити коло вогню, що утворилося навколо Європейського Союзу.

“Метою політики “Східного партнерства” було створити коло друзів навколо ЄС. На сьогодні замість “кола друзів”, кола стабільності, добробуту і процвітання ми маємо “коло вогню”. Цінність цього саміту і його результатів залежить від того, наскільки, по-перше, він зможе загасити цей вогонь і, по-друге, на практиці, а не на словах втілювати цей принцип основоположний, який був з самого початку закладений в політику сусідства, а саме – принцип диференціації. Йдеться про те, що як мінімум три країни з шести учасників “Східного партнерства”, а саме Україна, Молдова і Грузія, чітко висловили своє бажання стати в майбутньому членами ЄС. Поки що відповіді чіткої на це бажання у вигляді представлення європейської перспективи, що є не риторичною фразою, а правовою нормою в контексті політики розширення не відбулося”, – зазначив Немиря.

В українському парламенті на Ризькому саміті хочуть не лише загасити “коло вогню”, але й зберегти і закріпити єдину позицію Євросоюзу щодо продовження санкцій проти РФ. Як розповіла нам голова парламентського комітету у закордонних справах Ганна Гопко, через невиконання російською стороною Мінських домовленостей необхідність продовження санкцій існує.

“Ми реалісти і дивимось на Ризький саміт, як на можливість закріпити підтримку ЄС і зберегти єдність Європейського союзу щодо продовження санкцій проти РФ, бо ми бачимо, що, на жаль, немає виконання Мінських домовленостей зі сторони РФ”, – зазначила Гопко.

Вона підкреслила потребу в європейській підтримці щодо просування реформ в Україні. “Нам важливо також зберегти підтримку з надання гуманітарної допомоги України в просуванні реформ”, – сказала Гопко.

А питання лібералізації візового режиму перенесуть на пізніший термін і на саміті в Ризі торкатися не будуть.

“Заслухаємо звіт щодо виконання зобов’язань для отримання безвізового режиму. Але, очевидно, що це питання буде перенесено на пізніший термін і має нас стимулювати до пришвидшення виконання тих зобов’язань. Особливо – в частині імплементації антикорупційного законодавства, в забезпеченні координації між правоохоронними органами різними, щоб вони показали, що не тільки ми щось реформуємо, а вже конкретно зменшується злочинність, конкретні посадки корупціонерів колишньої і нинішньої влади, питання кордонів, видання паспортів біометричних. Так само є дуже багато запитань до міністра внутрішніх справ Авакова”, – сказала Гопко.

Натомість, голова парламентського комітету з питань євроінтеграції Ірина Геращенко зазначає, що позиція ЄС формуватиметься виходячи із двох обставин: конфлікту на сході і виконання Україною своїх зобов’язань щодо другої фази плану дій для лібералізації візового режиму з ЄС.

“Війна на сході, війна на Донбасі впливає на позицію європейської сторони. Там бояться нелегальних мігрантів. І хоча про це ніхто не говорить, але ті країни, які визначають клімат в ЄС, бояться можливої нелегальної міграції”, – сказала Ірина Геращенко.

Вона додала, що було б нечесно списувати все на війну на сході, оскільки українська виконавча влада не допрацювала у виконанні власних зобов’язань.

“Є план дій щодо візової лібералізації, друга його фаза, де є чіткі позиції, які Україна мала виконати для того, щоби отримати безвізовий режим. Якщо бути чесними, зараз ми маємо другий звіт Єврокомісії, який оприлюднений нещодавно, і бачимо, що по деяких позиціях Україна відстає. Ми маємо по двох позиціях повний прогрес, по восьми – частковий, по чотирьох – ще менший і одна взагалі не виконана. Що це означає? Що нам потрібно активізувати наші зусилля задля повного і незаперечного виконання всіх тих пунктів другого етапу лібералізації і візового режиму”, – зазначила Геращенко.

Такої ж позиції дотримується і Григорій Немиря, в минулому – голова комітету з питань євроінтеграції.

“Справа не в біженцях. Не надається безвізовий режим не тому, що є внутрішньо переміщені особи, а тому що уряд не виконав. Опублікований зараз звіт щодо прогресу у виконанні другої інституціональної фази плану дій щодо лібералізації візового режиму. Ми бачимо, що лише по деяких пунктах є виконання, був досягнутий прогрес. Але залишаються ще пункти, які невиконані. Тому тут питання полягає не в тому, що нібито не надається тому, що є конфлікт і є біженці, а тому що не виконано те, що мало бути виконане”, – сказав Немиря.

Він, як і інші нардепи, зазначив, що парламент виконав все від нього залежне, але недопрацювала виконавча влада, особливо – Міграційна служба та МВС.

“Це – МВС, це – Міграційна служба. Це і питання відсутності реальних змін в судовій системі. Це речі дуже конкретні, які стосуються інституціональних речей. В даному випадку Верховна Рада минулого року зробила свою частину роботи. А саме – були прийняті необхідні закони, які стосувалися виконання першої фази законодавчої плану дій. Комітет, який я очолював, доклався до цього суттєво. Настала черга другої фази імплементаційної, інституційної, фази реалізації. В даному випадку це відповідальність органів виконавчої влади, як міністерств, так і окремих відомств”, – сказав Немиря.

Він також наголосив, що затягнувся процес із призначенням голови Антикорупційного бюро. “Ми знаємо, що затягнувся процес виборів. Лише нещодавно було призначено керівника, але НАБУ досі не запрацювало”, – додав Немиря.

У зриві позитивних результатів Ризького саміту для України виконавчу владу звинувачує і колишній міністр закордонних справ, нині – нардеп Борис Тарасюк.

“Могло бути (безвізовий режим, – ред.). Але не допрацювала українська виконавча влада, і через це не буде. Виконавча влада зробила дві помилки: дала суспільству необґрунтовані високі очікування, а, з іншого боку, почала критикувати саміт, коли ще йде робота над заключним документом. Рано ще давати оцінки цьому саміту, робота буде тривати, можливо, аж 22 травня”, – вважає Тарасюк.

При цьому він переконаний, що на саміті в Ризі слід очікувати “фрази, яка може задовольнити всіх і в ЄС, і в Україні, але рішення про візову лібералізацію не буде”.

Депутати зазначають, що, незважаючи на безперспективність скасування візового режиму з ЄС на найближчому саміті у Ризі, може бути визначена конкретна дата, коли це все-таки станеться.

“Ми очікуємо від європейської сторони позитивного сигналу і дату. А до того ми маємо все зробити, щоби продемонструвати європейській стороні активну роботу над виконанням плану дій”, – зазначила Ірина Геращенко.

Водночас голова комітету з питань євроінтеграції переконана, що Україна отримає безвізовий режим вже наступного року. “Ми пропонуємо, і парламент це підтримує, щомісячне заслуховування в рамках години запитань до уряду представників Кабміну саме з питання плану дій щодо лібералізації візового режиму. Україна зобов’язана виконати все, що необхідно в контексті цього плану найближчим часом. Я переконана, що ми отримаємо безвізовий режим наступного року”, – зазначила Геращенко.

У свою чергу, голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв також підтвердив інформацію про те, що на Ризькому саміті стане відомо, коли може бути оголошена дата скасування візового режиму з ЄС для короткострокових поїздок з України.

“Я думаю, що не буде ні провалу, ні шаленого успіху. Зараз, на саміті, я думаю, що буде визначена дата, коли оголосять про лібералізацію… Є інформація про те, що буде оголошена дата щодо дати прийняття рішення про лібералізацію”, – розповів Ар’єв.

Загалом нардепи не прогнозують прийняття якихось важливих документів щодо співпраці ЄС зі своїми східними сусідами.

“В даному випадку, скоріш за все, буде заява, буде комюніке, буде декларація”, – резюмував Григорій Немиря.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Logo


ваш коментар: